Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні 17 листопада

2021 року (протокол № 89) на виконання доручення Голови Верховної Ради

України розглянув проект Закону України «Про внесення змін до

Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної

відповідальності за торгівлю людьми» (реєстр. № 5134 від 22.02.2021 року),

внесений народним депутатом України Лубінцем Д.В. та іншими народними

депутатами України.

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є

посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми шляхом

вдосконалення положень Кримінального кодексу України.

Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується здійснити

посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми шляхом

внесення змін до чинного Кримінального кодексу України, зокрема:

доповнити об’єктивну сторону злочину, передбаченого статтею 149 КК

України, такою формою злочинного діяння, як «здійснення іншої незаконної

угоди, об’єктом якої є людина»;

доповнити примітку статті 149 КК України роз’ясненням, що

відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або

одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди

людини на експлуатацію, якщо до неї було використано примус, викрадення,

обман, шантаж, матеріальна чи інша залежність потерпілого, його уразливий

стан або підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання

згоди на його експлуатацію;

збільшити мінімальний строк позбавлення волі до 6 років за скоєння

правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 149 КК України, що

виключить підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням

без призначення покарання відповідно до статті 75 КК України;

статті 69 КК України (Призначення більш м'якого покарання, ніж

передбачено законом) та 75 КК України (Звільнення від відбування покарання

з випробуванням) доповнити положенням щодо неможливості їх застосування

у справах про торгівлю людьми за аналогією, як це передбачено у випадках

засудження за корупційні правопорушення;

доповнити пункт 4 частини 1 та пункт 2 статті 963 КК України (Підстави

для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового

характеру), посиланням на кримінальне правопорушення, передбачене

статтею 149 КК України.

Проаналізувавши законопроект, народні депутати України – члени

Комітету зазначили наступне:

викликає певні зауваження пропозиція розширення об’єктивної

сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною

першою статтею 149 (Торгівля людьми) КК України, шляхом встановлення

кримінальної відповідальності за «здійснення іншої незаконної угоди,

об’єктом якої є людина», зважаючи на те, що відповідно до абзацу

п’ятнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про протидію торгівлі

людьми» «торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є

людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або

одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з

використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або

із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням

службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи,

що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином».

Отже, під торгівлею людьми слід розуміти, зокрема, здійснення незаконної

угоди, об’єктом якої є людина;

основний склад злочину, передбаченого статтею 149 КК України, є

формальним (злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-яких із

описаних в диспозиції діянь, незалежно від настання наслідків), а

обов’язковими ознаками злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, є мета і

спосіб їх вчинення (винятки передбачені лише щодо дитини), тобто

відповідальність за торгівлю людьми настає незалежно від отримання згоди

людини на експлуатацію, про що вже зазначено у пункті 3 примітки цієї статті,

тому пропозиція доповнення примітки статті 149 КК України частиною 4

(Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або

одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди цієї

людини на експлуатацію, якщо до неї було використано примус, викрадення,

обман, шантаж, матеріальна чи інша залежність потерпілого, його уразливий

стан або підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання

згоди на його експлуатацію) виглядає зайвою;

певні зауваження викликає пропозиція призначення більш м’якого

покарання, ніж передбачено Кримінальним кодексом України (стаття 69 КК

України), а також звільнення від відбування покарання з випробуванням

(стаття 75 КК України) за вчинення злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми.

Так, передбачена чинним законодавством можливість призначення судами

більш м’якого виду покарання та звільнення від відбування покарання з

випробуванням зумовлена необхідністю диференціації та індивідуалізації

покарання відповідно до ступеня тяжкості вчиненого кримінального

правопорушення, особи винного та обставин, які пом’якшують та обтяжують

покарання. Прийняття запропонованих проектом положень може створити

прецедент необґрунтованого розширення переліку злочинів, на які не

поширюватимуться положення статей 69 та 75 КК України, що суперечитиме

принципу індивідуалізації юридичної відповідальності, проголошеному у

статті 61 Конституції України. Призначене судом покарання повинно

відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення

та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до поданого законопроекту.

Верховний суд зазначає, що законопроект може бути прийнятий з

врахуванням висловлених пропозицій та зауважень.

Міністерство юстиції України повідомляє про відсутність пропозицій та

зауважень до законопроекту.

Офіс Генерального прокурора зазначає, що законопроект потребує

доопрацювання.

Національна поліція України висловлює окремі зауваження до

законопроекту.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

ухвалення законопроекту.

Інститут законодавства Верховної Ради України висловлює зауваження

та пропозиції до законопроекту.

Національна академія внутрішніх справ, Харківський національний

університет внутрішніх справ зазначають, що положення законопроекту

потребують додаткової аргументації та ретельного опрацювання.

Всебічно обговоривши законопроект, Комітет ухвалив висновок

рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини 1

статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення

кримінальної відповідальності за торгівлю людьми» (реєстр. № 5134) за

наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права

законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено Голову Комітету з питань правоохоронної діяльності

- народного депутата України Іонушаса С.К.

Голова Комітету С. Іонушас

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Іонушас Сергій Костянтинович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D0512F00D41E8F00

Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2021/365246 від 25.11.2021