Тип: Звичайний
№ 5025
Дата: 05 лютого 2021 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань цифрової трансформації
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-26-09
ВИСНОВОК
до проекту Закону
про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
щодо надання можливості учасникам судового процесу брати участь у
судовому засіданні в режимі відеоконференції
(реєстр. № 5025 від 05 лютого 2021 року)
Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації розглянув на
своєму засіданні (протокол № 54 від 06.10.2021) проект Закону про внесення змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості
учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції (реєстр. № 5025 від 05 лютого 2021 року), поданий народним
депутатом України Гривком С.Д.
Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту він розроблений з метою
вдосконалення судочинства в сфері дії Кодексу України про адміністративні
правопорушення, а також адаптації відповідного процесу до реалій, обумовлених
режимом карантину в зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19, шляхом
надання можливості учасникам судового процесу у справах про адміністративні
правопорушення брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Для досягнення мети автором законопроекту пропонується доповнити Кодекс
України про адміністративні правопорушення статтею 2799, якою передбачити право
свідка, експерта, перекладача брати участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду за умови
наявності у суду відповідної технічної можливості (крім випадків, коли явка певного
учасника справи в судове засідання визнана судом або Кодексом обов’язковою).
Зокрема, частинами третьою, сьомою, восьмою нової статті 2799 визначено, що
учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза
межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та
електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову
інформаційно-телекомунікаційну систему; під час дії карантину, встановленого
Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної
хвороби (COVID-19), та/або до дня початку належного функціонування Єдиної
судової інформаційно-телекомунікаційної системи (окремих підсистем (модулів)
Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що безпосередньо
пов’язані з забезпеченням проведення судових засідань в режимі відеоконференції),
учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних
засобів; підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням
електронного цифрового підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку,
визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та
документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її
спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України; свідок,
перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі
відеоконференції в приміщенні суду поза межами приміщення суду з використанням
власних технічних засобів за наявності електронного цифрового підпису, про що вони
зазначають у відповідній заяві, а в іншому випадку – виключно в приміщенні суду.
Вручення пам’ятки про процесуальні права, обов’язки та підписання присяги
здійснюється шляхом накладання електронного цифрового підпису.
Розглянувши законопроект в межах предметів відання члени Комітету
зазначають наступне.
Закон України «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність 07.11.2018
у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про
електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка
потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю
третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити
власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в
складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких
електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної
форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих
електронних довірчих послуг.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України «Про електронні довірчі
послуги» використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує
високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації. Використання
удосконалених електронних підписів та печаток забезпечує середній рівень довіри до
схем електронної ідентифікації.
Крім того, пунктами 23, 44 частини першої статті 1 зазначеного Закону
визначено, що:
кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який
створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і
базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;
удосконалений електронний підпис – електронний підпис, створений за
результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов’язаний
цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного
підпису та особистого ключа, однозначно пов’язаного з підписувачем, і який дає
змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення
цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис.
З огляду на зазначене, пропонуємо в частині третій, сьомій та восьмій
запропонованої статті 2799 проекту Закону слова «електронного цифрового підпису»
замінити словами «кваліфікованого електронного підпису».
Також, з метою врахування в законопроекті вимог Закону України «Про захист
інформації в інформаційно – телекомунікаційних мережах» пропонуємо в частині
одинадцятій статті 2799 слова «а також інформаційну безпеку» замінити словами «з
дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації».
Крім того, з метою уникнення випадків, коли переривання зв’язку відбулось з
причин, які учасник справи не міг попередити, пропонуємо частину четверту статті
2799 , якою передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні
правопорушення, викласти в наступній редакції:
«4. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами
приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав
відповідну заяву, крім випадків, коли учасник справи не міг попередити переривання
зв’язку, а також, коли неможливість встановлення зв’язку або переривання зв’язку
відбулись з вини суду.».
Пропонуємо частину другу статті 2799 проекту Закону викласти в такій редакції:
«2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції поза межами приміщення суду (за технічної можливості в
електронній формі) не пізніше ніж за три дні до судового засідання.»;
частину дев’яту статті 2799 проекту Закону викласти в такій редакції:
«9. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі
відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду (за технічної
можливості в електронній формі), який зобов’язаний організувати її виконання, та
особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.».
Одночасно звертаємо увагу, що Верховною Радою України прийнято Закон
України «Про електронні комунікації», який набирає чинності з 1 січня 2022 року, та
положеннями якого передбачено використання нової термінології у сфері
телекомунікацій.
З огляду на зазначене, пропонуємо привести норми проекту Закону у
відповідність з положеннями Закону України «Про електронні комунікації».
Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової
трансформації розглянувши Законопроект ухвалив:
1. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу з урахуванням
висловлених зауважень та пропозицій проект Закону про внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення щодо надання можливості учасникам
судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
(реєстр. № 5025 від 05 лютого 2021 року), поданий народним депутатом України
Гривком С.Д.
2. Направити висновок до Комітету Верховної Ради України з питань
правоохоронної діяльності.
Голова Комітету М. КРЯЧКО
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Крячко Михайло Валерійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000235A2F00530F9200
Дійсний до: 15.03.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-33/18-2021/311993 від 07.10.2021