Тип: Звичайний
№ 3492
Дата: 15 травня 2020 р.
Статус: Очікує розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua
Верховна Рада України
Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради
України» та доручення Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. Комітет
Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
на своєму засіданні 11 травня 2021 року розглянув проєкт Закону України про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження
максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб
під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстр. № 3492 від 15.05.2020),
внесений народним депутатом України Гривком С.Д.
Законопроєктом пропонується шляхом внесення змін до 8 законодавчих
актів, а саме до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів
України «Про оплату праці», «Про державну службу», «Про статус народного
депутата України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про прокуратуру»,
«Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про Національну комісію,
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг», встановити таке:
- протягом строку дії надзвичайної ситуації в Україні, пов’язаної з
катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, військовими
діями, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що
призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю
населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних
матеріальних збитків, а також протягом дев’яти місяців після припинення дії
відповідної надзвичайної ситуації, - максимальний розмір місячної заробітної
плати керівників і працівників суб’єктів господарювання державного сектору
економіки, державних службовців і працівників всіх установ та організацій, що
фінансуються чи дотуються з бюджету, не може перевищувати дванадцяти
мінімальних заробітних плат;
- рішення про обмеження максимального розміру місячної заробітної
плати у зв’язку з настанням надзвичайної ситуації в Україні приймається
постановою Верховної Ради України або указом Президента України;
- всі кошти у межах економії фондів оплати праці повертаються до
бюджету для спрямування їх на боротьбу з відповідною надзвичайною ситуацією
та подолання її наслідків;
2
- під час всього строку дії такого обмеження заробітної плати розмір
зарплати вказаних осіб є відкритою інформацією і за результатами кожного
місяця публікується на веб-сайтах підприємств, установ та організацій, в яких
працюють відповідні особи, в разі відсутності веб-сайтів – інформація
передається до вищестоячого органу управління для публікації зведеної
інформації на веб-сайті такого органу управління;
- за порушення зазначених законодавчих вимог щодо обмеження
максимального розміру місячної заробітної плати запроваджується
адміністративна відповідальність та забороняється осіб, які вчинили відповідне
порушення, протягом трьох років з моменту його допущення призначати на
посади державної служби України, на посади в установах та організаціях, що
фінансуються чи дотуються з бюджету, а також з такими особами протягом трьох
років з дня вчинення відповідного порушення не може бути укладено контракт
про роботу в суб’єктах господарювання державного сектору економіки.
Автор законопроєкту вважає, що його прийняття сприятиме запобіганню
дефіциту державного бюджету та забезпеченню належного і безперебійного
фінансування всіх державних інститутів, забезпеченню мінімальних потреб
всього населення країни в разі дії в Україні певних надзвичайних ситуацій.
Разом з тим, Комітет вважає за необхідне висловити деякі зауваження до
проєкту закону.
Запропоновані проєктом закону норми, дія яких передбачається під час
надзвичайних ситуацій в Україні, не узгоджуються з положеннями Кодексу
цивільного захисту України та Закону України «Про правовий режим
надзвичайного стану».
Так, наприклад, використані у проєкті поняття «надзвичайна ситуація в
Україні, пов’язана з…» та «небезпечна подія» потребують узгодження з
положеннями підпунктів 24 і 25 пункту 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту
України, якими дається більш широке визначення цих понять.
Відповідно до статті 5 Кодексу цивільного захисту України надзвичайні
ситуації класифікуються за характером походження (види: техногенного
характеру, природного характеру, соціальні, воєнні), ступенем поширення,
розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від обсягів
заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних
ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних
ситуацій: державний, регіональний, місцевий, об’єктовий. Порядок класифікації
надзвичайних ситуацій за їх рівнями встановлюється Кабінетом Міністрів
України (постанова від 24.03.2004 №368).
Проте з тексту законопроєкту не зрозуміло, про які саме надзвичайні
ситуації йде мова, а також чи застосовуються норми з обмеження заробітної
плати до керівників і працівників усіх суб’єктів господарювання державного
сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій,
що фінансуються чи дотуються з бюджету, чи лише до тих, які знаходяться на
території дії відповідної надзвичайної ситуації. До того ж час дії негативних
наслідків може вимірюватись як у годинах (пожежі), так і в роках
(Чорнобильська катастрофа).
3
У статті 22 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»
зазначено, що передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і
свобод громадян, які можуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є
вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Строк їх застосування не
перевищує строку, на який вводиться надзвичайний стан. Введення інших
обмежень забороняється.
Проте законопроєктом пропонується запровадити обмеження прав
громадян, не передбачені цим Законом, та ще й на період, що перевищує строк,
на який вводиться надзвичайний стан – «протягом строку дії надзвичайної
ситуації в Україні…. а також протягом дев’яти місяців після припинення дії
відповідної надзвичайної ситуації».
Положення проєкту не узгоджуються також з нормами інших актів
законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Кримінального кодексу України, Закону України «Про державну службу».
Запропоноване проєктом встановлення заборони протягом трьох років з
моменту допущення порушення призначати осіб, які порушили норму щодо
обмеження зарплати, на посади державної служби України, на посади в
установах та організаціях, що фінансуються чи дотуються з бюджету, та
укладати контракти про роботу в суб’єктах господарювання державного сектору
економіки за своєю суттю є видом покарання особи за вчинене правопорушення.
Так, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю є адміністративним стягненням за Кодексом України про
адміністративні правопорушення та видом покарання за Кримінальним кодексом
України, яке призначається за рішенням суду. Вказаними кодексами
врегульовано особливості його застосування як основного чи додаткового
покарання, встановлено строки, на які воно може бути призначено тощо.
Проте законопроєктом не пропонується внесення до вказаних кодексів
відповідних змін, необхідних для реалізації цієї законодавчої ініціативи, а також
не передбачаються відповідні доповнення, зокрема, до статей 19 і 84 Закону
України «Про державну службу» щодо розширення переліку обставин, що
унеможливлюють вступ на державну службу, та підстав для припинення
державної служби.
Запропоновані проєктом санкції за порушення вимог законодавства
України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди)
окремих категорій осіб під час строку дії надзвичайної ситуації в Україні як
адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу на посадових осіб в
розмірі від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян суперечать принципу пропорційності (адекватності) покарання та
вчиненого правопорушення. Виходячи з класифікації злочинів, передбаченої
статтею 12 Кримінального кодексу України, та враховуючи розмір
пропонованих штрафних санкцій, зазначене проєктом правопорушення підпадає
під ознаки особливо тяжких злочинів, за які передбачене основне покарання у
виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або
довічного позбавлення волі.
4
Варто відмітити, що Національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, неодноразово звертала
увагу на те, що всі зміни до Закону України «Про Національну комісію, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»
мають погоджуватися із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та
Європейською Комісією для підтвердження відповідності запропонованих змін
відповідним положенням права Європейського Союзу та міжнародно-правовим
зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Проте зі змісту
пояснювальної записки до проєкту закону вбачається, що даний законопроєкт
не надсилався на погодження до Секретаріату Енергетичного Співтовариства
та Європейській Комісії.
У пояснювальній записці до законопроєкту відсутнє економічне
обґрунтування щодо доцільності обмеження максимального розміру заробітної
плати вказаної категорії працівників саме сумою у 12 мінімальних заробітних
плат (на сьогодні це 6 000 х 12 = 72 000 грн.).
Крім того, пропозиція автора проєкту використовувати мінімальну
заробітну плату як розрахункову величину обмеження заробітних плат
не узгоджується з положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, згідно з яким мінімальна заробітна
плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова
величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та
інших виплат.
Законопроєктом пропонується встановити, що всі кошти у межах економії
фондів оплати праці внаслідок обмеження зарплати під час дії надзвичайної
ситуації повертаються до бюджету для спрямування їх на боротьбу з
відповідною надзвичайною ситуацією та подолання її наслідків.
Слід відмітити, що відносини, які виникають, зокрема, у процесі виконання
бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України.
Відповідно до статті 23 Кодексу будь-які бюджетні зобов’язання та
платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного
бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний
бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим
Кодексом.
При цьому керівники бюджетних установ утримують чисельність
працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу,
поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні
видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на
премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в
межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення),
затверджених для бюджетних установ у кошторисах (стаття 51 Кодексу).
Проте Бюджетний кодекс України не містить норми, яка передбачала б, що
всі кошти у межах економії фондів оплати праці повертаються до бюджету для
спрямування їх на боротьбу з відповідною надзвичайною ситуацією та
подолання її наслідків. Автором проєкту також не забезпечено внесення
відповідних змін.
5
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України
висловлює зауваження до поданого законопроєкту.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету прийняв рішення що
даний проєкт закону не матиме прямого впливу на показники бюджету (може
збільшувати надходження до державного та місцевих бюджетів у разі виявлення
відповідних правопорушень і застосування штрафних санкцій та за умови
дотримання бюджетного законодавства може зумовити здійснення
перерозподілу видатків державного бюджету на реалізацію відповідних заходів),
і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із
законодавством.
Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та
природокористування рекомендує внести на розгляд Верховної Ради України
пропозицію про повернення проєкту закону суб’єкту права законодавчої
ініціативи на доопрацювання.
Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом визнав
положення даного законопроєкту такими, що регулюються національним
законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію
міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує
законопроєкт.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України зазначає, що проєкт закону у запропонованій редакції не підтримується.
Міністерство фінансів України підтримує законопроєкт у межах
компетенції Мінфіну.
Міністерство юстиції України висловлює зауваження до проєкту закону та
вважає, що для вироблення остаточної позиції щодо вказаного проєкту закону
слід враховувати позицію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та
сільського господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства
внутрішніх справ України, Національного агентства України з питань державної
служби та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Національне агентство України з питань державної служби, Національна
комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг, висловлюють зауваження до законопроєкту.
Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських
об’єднань профспілок на національному рівні підтримує проєкт закону.
Враховуючи вищезазначене та результати обговорення законопроєкту
народними депутатами України, Комітет Верховної Ради України з питань
соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив цей висновок та прийняв
рішення рекомендувати Верховній Раді України поданий народним депутатом
України Гривком С.Д. проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати
(винагороди) окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації в Україні
(реєстр. № 3492), керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту
Верховної Ради України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти
за основу.
6
Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України
визначено Голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав
ветеранів Третьякову Г.М.
Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.
Голова Комітету Г. Третьякова
Самойлик Ю.В., 255-40-59
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Третьякова Галина Миколаївна
Сертифікат: 12A1C72050EC685404000000C18C040003E80C00
Дійсний до: 21.06.2021 11:36:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-30/3-2021/156503 від 13.05.2021