Тип: Звичайний
№ 3469
Дата: 13 травня 2020 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради України
з питань молоді і спорту
До розгляду законопроекту
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від
17 червня 2020 року (протокол № 41) відповідно до статей 27 і 109
Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України
розглянув проект Закону України про меценатство у фізичній культурі і спорті
(реєстр. № 3469 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України
Єфімовим М.В., Крульком І.І. та іншими, і повідомляється наступне.
Законопроектом визначаються основні засади меценатства у спорті,
створення умов для стимулювання меценатства в зазначеній сфері, а також
інші питання такої діяльності.
Так, законопроектом запроваджується меценатство у фізичній культурі
і спорті, як добровільна особиста та/або майнова, фінансова та інша допомога
фізичних та юридичних осіб за напрямами, визначеними цим законопроектом,
а набувачами меценатської допомоги визначаються національна спортивна
федерація з виду спорту, Національний олімпійський комітет України,
Спортивний комітет України, Національний комітет спорту інвалідів України
(що отримують допомогу від одного або декількох меценатів спорту на
здійснення своєї статутної діяльності та реалізації програми розвитку виду
спорту, здійснюється меценатство виключно на підставі договору, укладеного
з меценатом спорту без участі третіх осіб (кінцевих бенефіціарів)).
Також, цим законопроектом встановлюється, що органи державної
влади та органи місцевого самоврядування не мають права здійснювати
меценатство у спорті та/або бути набувачами меценатської допомоги та
кінцевими бенефіціарами, а також не можуть перешкоджати суб’єктам
меценатської діяльності у виборі видів та напрямів меценатства у спорті.
Разом з тим, пропонується визначити, що меценатська допомога не
впливає на обсяги фінансової підтримки набувачів меценатської допомоги та
фінансове забезпечення кінцевих бенефіціарів меценатської допомоги, що
здійснюється з бюджетів різного рівня.
Крім того, цим законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону
України «Про рекламу», відповідно до яких інформація про мецената спорту
під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів
прирівнюється до соціальної реклами, та передбачається, що засоби масової
інформації – розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або
частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані
розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого
самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 7
відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами, з яких для
меценатів спорту в обсязі не менше 2 відсотків /згідно чинної редакції такі
засоби масової інформації зобов’язані розміщувати соціальну рекламу в обсязі
не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами/.
Загалом необхідно зазначити, що положення законопроекту можуть
сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на
здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть
зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих
бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати
бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини
першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України
щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних
установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних
установ.
Водночас, з позиції Міністерства фінансів України, положення
законопроекту стосовно збереження бюджетного фінансування на фінансову
підтримку діяльності кінцевих бенефіціарів меценатської допомоги і
відсутність вимог щодо чітких напрямів витрат на вказану мету, за рахунок
меценатських коштів, призведе до здійснення одних і тих самих видатків з
різних джерел, завищення їх обсягів, створення тіньових схем, відсутності
прозорості у використанні коштів тощо.
Поряд з цим, за експертним висновком Міністерства фінансів України
(копія додається), положення законопроекту щодо здійснення набувачами
меценатської допомоги контролю дотримання кінцевими бенефіціарами вимог
укладених ними договорів та законодавства про меценатство у спорті шляхом
використання програмного забезпечення оцінки стану спортсмена та його
спортивних результатів потребуватиме виділення додаткових коштів для його
розробки, встановлення та обслуговування, обсяг яких неможливо
спрогнозувати за відсутності вихідних даних.
Разом з тим, положення законопроекту щодо збільшення квоти
розміщення засобами масової інформації, що отримують фінансову підтримку
з державного або місцевих бюджетів, соціальної реклами може потребувати
збільшення обсягу бюджетних коштів для забезпечення діяльності таких
установ.
Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27
Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України
суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних
обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та
пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат
бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення
збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів
України.
За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України,
законопроект в запропонованій редакції потребує доопрацювання, при цьому
висловлюються окремі зауваження до його положень.
За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону
України про меценатство у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3469 від
13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В.,
Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме
надходження спеціального фонду державного та місцевих бюджетів в частині
власних надходжень бюджетних установ і, відповідно, видатки спеціального
фонду бюджетів на розвиток фізичної культури і спорту, а також
збільшуватиме витрати загального фонду державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись
в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року - не раніше
1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу
прийняття закону).
Додаток на 3 арк.
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Арістов Юрій Юрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000
Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-13/8-2020/80037 від 18.06.2020