Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги, відновлення раніше існуючого рівня пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги та заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги, відновлення раніше існуючого рівня пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На розгляд Парламенту подано проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги" (реєстр. № 2603), яким пропонується виключити із Закону України "Про житлово-комунальні послуги" положення про нарахування та сплату пені в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Підтримуючи необхідність скасування пені в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, пропонується альтернативний варіант регулювання з додатковою забороною примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги, відновлення раніше існуючого рівня пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива.

Щодо юридичного аспекту: пеня є різновидом неустойки відповідно статті 549 Цивільного кодексу України. Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №914/1126/14 викладений наступний правовий висновок: "Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010. Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Таким чином, просте вилучення із Закону України "Про житлово-комунальні послуги" положення про нарахування та сплату пені в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги не вирішує проблему нарахування та сплати пені, а навпаки в такому випадку максимальний розмір пені за договором може бути збільшено в 7 разів з діючих спеціальних норм - 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення (це 3,65 % річних) до загальних норм – в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (це 27% річних станом на кінець 2019 р.).

Міжнародна та вітчизняна статистика демонструє, що починаючи з 2014 р. в Україні сформувався стійкий тренд суттєвого зниження рівня життя та соціальної захищеності населення. За даними ПРООН, нині за межею бідності знаходиться 60% українців, тоді як у 2013 р. цей показник був приблизно утричі меншим. Наведені наприкінці 2018 р. дані МВФ показують, що за критеріями номінальних ВВП на душу населення та середньомісячної заробітної плати Україна визнана найбіднішою державою Європи.

За даними Державної статистичної служби України, сьогодні понад 57% українського населення потерпає, принаймні, від однієї з трьох форм бідності, які оцінює (відповідно, за відносним критерієм за витратами; за доходами нижчими за фактичний прожитковий мінімум; за ознаками депривації населення). З іншого боку, за встановленою під час соціологічних досліджень самооцінкою українських домогосподарств, на початку 2019 року 72% від їх загальної кількості оцінювали свій матеріально-фінансовий стан як "бідність".

За підсумками 2018 року, як свідчать дані Держстату, 4,7 млн. або майже третина українських домогосподарств були фінансово неспроможні самостійно оплатити житлово-комунальні послуги або ж придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та були змушені оформити отримання відповідного виду державних субсидій.

Однією з причин зубожіння населення та зростання масштабів бідності в Україні є антисоціальна урядова практика шокуючого підвищення комунальних тарифів і цін на енергоресурси. Протягом 2014–2018 рр. тарифи на природний газ для населення в Україні зросли на 1080%, на гаряче водопостачання – на 560%, на опалення – на 1240%, на електроенергію – більш ніж на 221%. І так вже абсолютно непідйомні для переважної більшості українців ціни на житлово-комунальні послуги продовжують зростати.

Згідно з даними Держстату, протягом І півріччя 2019 р. порівняно з аналогічним періодом 2018 р., темпи зростання цін на житлово-комунальні послуги відповідно склали: на водопостачання – 21,1%, каналізацію – 24,0%, утримання будинків і прибудинкових територій – 15,3%, природний газ – 19,9%, гарячу воду та опалення – 18,7%.

Шокуюче зростання цін і тарифів у сфері ЖКГ, абсолютно невиважена соціальна політика та допущений фактичний демонтаж системи соціального захисту населення призвели до критичного скорочення платоспроможності громадян та стрімкого накопичення їх заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Сумарна заборгованість за спожиті населенням житлово-комунальні послуги та енергоресурси лише протягом 2015-2019 рр. зросла у 4,2 рази – з 12,4 до 52,1 млрд. грн.

На кінець жовтня 2019р. заборгованість населення зі сплати за постачання природного газу становила 22,9 млрд.грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 14,4 млрд.грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 5,0 млрд.грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 4,2 млрд.грн, за вивезення побутових відходів – 0,8 млрд.грн, за постачання електричної енергії – 4,8 млрд.грн.

Зазначений критичний стан розрахунків за спожиті енергоносії та послуги ЖКГ, а також соціальної незахищеності населення України може ще більше погіршитися під впливом низки негативних чинників, що сформувалися протягом останнього періоду. Серед них:

необґрунтована відміна з початку 2015 р. безумовного надання законних соціальних пільг з оплати житлово-комунальних послуг та побутового палива для низки соціально уразливих категорій громадян;

дія з 1 травня 2019 р. норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо нарахування споживачам пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

заплановане урядом подальше зростання цін і тарифів на енергоносії та комунальні послуги для населення у 2019-2021 рр., яке, за наведеними у квітні 2019 р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України даними, в середньому щороку складатиме 15% – 20%.

Запобігти погіршенню ситуації допоможе усунення вказаних чинників, на що й спрямований даний законопроект.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Цілі і завдання проекту закону – скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, недопущення подальшого збільшення боргів за житлово-комунальні послуги у зв’язку з неможливістю їх оплати більшою частиною населення України, створення законодавчих основ для заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги, відновлення соціальної справедливості по відношенню до найбільш незахищених верств населення шляхом повного відновлення раніше існуючого рівня пільг з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Законопроектом пропонується:

1) скасувати законодавчі положення про нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Встановлюється, що неустойка (штраф, пеня) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживачу на суму боргу не нараховується;

2) запровадити мораторій на примусове виселення із житла, примусове стягнення житла, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг;

3) виключити обмеження щодо норм про надання пільг, в тому числі з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива в залежності від сукупного доходу сім’ї пільговика, які стосуються учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, багатодітних сімей, прийомних сім'ям і дитячих будинків сімейного типу.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, яких торкається законопроект, регулюються Конституцією України та законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про соціальний захист дітей війни", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства".

Реалізація проекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

На момент внесення проект не потребує додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту матиме наслідком:

- зупинення подальшого росту боргів населення за житлово-комунальні послуги;

- створення умов для захисту населення від подальшого зубожіння через накопичення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

- створення законодавчих основ для заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги;

- відновлення конституційних прав окремих категорій громадян на отримання пільг і компенсацій з оплати житлово-комунальних послуг, користування житлом та отримання палива.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.