Проєкт Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо депутатських звернень (реєстр. № 3157).

До реєстр. № 3157

від 03.03.2020

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про статус народного депутата України» (щодо депутатських звернень)»,

внесений народними депутатами України Штепою С.С., Крячком М.В.,

Сохою Р.В. та іншими (реєстр. № 3157 від 03.03.2020)

Комітет на засіданні 8 травня 2020 року (протокол № 35) згідно з

дорученням Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. від 10 березня

2020 року розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Закону

України «Про статус народного депутата України» (щодо депутатських

звернень)», внесений народними депутатами України Штепою С.С.,

Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими (реєстр. № 3157 від 03.03.2020), висновок

Комітету з питань цифрової трансформації від 8 квітня 2020 року (лист від

09.04.2020 № 04-33/18-2020/27352 (55076), а також висновок Головного науково-

експертного управління Апарату Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року

№ 16/3-2020/36046 (64608).

Поданим проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України

«Про статус народного депутата України» (далі - Закон):

доповнити частину першу статті 16 Закону новим абзацом такого

змісту: «Депутатське звернення може бути надіслано у паперовому або

електронному вигляді у спосіб, передбачений діючим законодавством»;

викласти у новій редакції абзац перший частини другої статті 16 Закону,

положення якого розширюють вимоги до письмової відповіді на депутатське

звернення, яка має бути «вмотивованою» і по «суті піднятих питань»;

до частини третьої статті 16 Закону, що передбачають збільшення строку, у

який посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата

України, зобов'язана повідомити народного депутата України про час і місце

розгляду його звернення, з одного до трьох днів;

доповнення частини четвертої статті 16 Закону новими абзацами,

відповідно до положень яких народний депутат України зможе вимагати надання

електронної відповіді на депутатське звернення не пізніше дня відправки

відповіді на депутатське звернення у паперовому варіанті або ж надавати згоду

2на отримання такої відповіді лише в електронній формі (без відправки відповіді

у паперовому варіанті).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, запропоновані

зміни розширять можливості реалізації права народного депутата України на

звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств,

установ та організацій усіх форм власності, в тому числі в електронній формі.

Крім того, такі зміни сприятимуть більш швидкому, якісному та об’єктивному

розгляду депутатських звернень.

Відповідно до частини четвертої статті 93 Регламенту Верховної Ради

України Комітет зазначив, що законопроект зареєстровано відповідно до

статей 90 – 92 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас, Комітет привернув увагу на окремі неточності, що містяться у

законопроекті. Так, зокрема, терміни та поняття, що вживаються у проектах

нормативно-правових актів, мають відповідати їх визначенню, що містяться у

положеннях чинного законодавства. Закон України «Про електронні документи

та електронний документообіг», що встановлює основні організаційно-правові

засади електронного документообігу та використання електронних документів,

містить визначення електронного документа та не передбачає «електронного

вигляду» документа. Водночас, як зазначено у частині четвертій статті 5 цього

Закону візуальною формою подання електронного документа є відображення

даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній

для приймання його змісту людиною.

По суті правового змісту законопроекту Комітет зауважив таке.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону депутатське звернення –

викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата України, звернена

до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових

осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян

здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань,

віднесених до їх компетенції.

Пропозиція доповнити вказане положення новим абзацом (пункт 1

розділу І законопроекту) передбачає, що «депутатське звернення може бути

надіслано у паперовому або електронному вигляді», що формально не скасовує

письмову форму депутатського звернення, а лише деталізує «вигляд», у якому

цей документ може надсилатися. Тому у разі прийняття запропонованої редакції

фактично зберігатиметься письмова форма депутатського звернення, паперову

версію якого шляхом цифрової обробки такого документа можливо буде

надсилати у формі електронного документа.

З цього приводу Комітет звернув увагу на зміст змін, що були запропоновані

до Регламенту Верховної Ради України згідно із Законом України «Про внесення

змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної

форми документообігу у Верховній Раді України» від 16.01.2020 № 469-IX, та

відповідно до яких (змін) з низки статей Регламенту Верховної Ради України

було виключено слово «письмовий», а в окремих випадках поняття «письмового

звернення» замінено поняттям «звернення в електронній або паперовій формі».

3На зразок вказаних змін, що були напрацьовані відповідно до положень

Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

ініціаторам запропонованих у законопроекті (реєстр. № 3157) змін, варто було

би передбачити, що депутатське звернення є пропозицією народного депутата

України в електронній або паперовій формі.

Виходячи із визначення депутатського звернення, що наводиться у частині

першій статті 16 Закону, Комітет також звернув увагу на некоректність змін, що

пропонуються пунктом 2 розділу І законопроекту до абзацу першого частини

другої статті 16 Закону та стосуються вимоги до письмової відповіді на

депутатське звернення, яка, відповідно до запропонованих змін, має бути

«вмотивованою» та «по суті піднятих питань».

Частиною четвертою статті 16 Закону (що визначає порядок надання

відповідні на депутатське звернення) вже передбачено, що така відповідь

повинна бути вмотивованою.

Крім того, законодавча вимога до відповіді на депутатське звернення, що

має бути з питань, віднесених до компетенції органу чи посадової особи, до яких

це звернення скеровано, є цілком логічною та відповідає конституційному

принципу, закладеному в статті 19 Основного закону, за яким органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

З цього приводу Конституційний Суд України у рішенні у справі про

звернення народних депутатів України до Національного банку України від

05.03.2003 № 5-рп -2003 зазначив, що у разі надходження запитів або звернень,

зміст яких не відповідає закону або виходить за межі компетенції адресата,

останній не зобов’язаний задовольняти вимоги запиту або приймати пропозицію,

яка міститься у зверненні.

Змінами, запропонованими пунктом 3 розділу І законопроекту, ініціатори

внесення передбачають збільшення строку для попередження народного

депутата України органом чи посадовою особою про час і дату розгляду

депутатського звернення. Суб’єкти права законодавчої ініціативи не надають

обґрунтування таких змін, але вони можуть мати місце.

Водночас Комітет висловив низку застережень з приводу запропонованих

додаткових вимог щодо форми відповіді, яка має надаватися на депутатське

звернення (пункт 4 розділу І законопроекту, відповідно до якого запропоновано

доповнити новими абзацами частину четверту статті 16 Закону): з одного боку

суб’єкти права законодавчої ініціативи визначають, що за письмовою вимогою

народного депутата України, викладеною у депутатському зверненні,

«електронна відповідь» на депутатське звернення повинна бути надіслана

народному депутату України не пізніше, ніж у день відправки відповіді на

депутатське звернення у «паперовому варіанті», водночас можлива і письмова

згода народного депутата України про надання відповіді на його депутатське

звернення лише в електронній формі без відправки відповіді у «паперовому

варіанті».

Такі пропозиції дещо ускладнюють процедуру надання відповіді на

депутатське звернення та власне вимоги до форми депутатського звернення,

4обов’язковим реквізитом якого стане вимога чи пропозиція до форми надання

відповіді на депутатське звернення.

Крім того, відповідно до статті 71 Регламенту Верховної Ради України

документообіг у Верховній Раді України здійснюється в електронній та

паперовій формах. Електронна форма документообігу є основною.

З цього приводу Комітет вважає, що передбачаючи альтернативні форми

направлення депутатського звернення (у паперовій чи електронній формі),

автори законопроекту так само мають передбачити альтернативні форми

надання відповідей на депутатські звернення (з дотриманням термінів їх надання

та у разі надання відповіді у електронній формі – з дотриманням вимог, яким має

відповідати електронний документ).

Підтримуючи ідею запровадження електронного документообігу у

депутатській діяльності (з дотриманням вимог законів України «Про електронні

документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі

послуги»), Комітет вважає, що доречнішим є внесення змін до статті 16 Закону

України «Про статус народного депутата України», які б передбачали, що

депутатське звернення – це пропозиція, звернена до органів державної влади та

органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств,

установ і організацій, об'єднань громадян в електронній або паперовій формі.

Водночас, Комітет звернув увагу, що відповідно до пункту 16 частини

першої статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України»

народний депутат України зобов’язаний використовувати депутатські бланки

лише для офіційних запитів, звернень та листів, які підписуються ним

власноручно. Тому пропонуючи зміни (викладені у законопроекті (реєстр.

№ 3157) варто було б також передбачити зміни до окремих статей Закону

України «Про статус народного депутата України» щодо використання

народним депутатом України в офіційному листуванні електронних форм

документів із накладенням кваліфікованого цифрового підпису.

Зокрема, у проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про статус народного депутата України» в частині застосування народним

депутатом України електронного цифрового підпису», внесеному народними

депутатами України Піпою Н.Р., Лозинським Р.М., Васильченко Г.І. та іншими

(реєстр. № 2527 від 04.12.2019), пропонуються зміни щодо можливості

використання народним депутатом України електронного цифрового підпису в

оформленні документів, що надсилаються засобами електронного зв’язку.

Наразі народні депутати України, користуючись Системою електронного

документообігу, програмне забезпечення якого здійснюється у Верховній Раді

України, мають можливість реалізувати своє право на депутатське звернення не

лише в паперовій, а й в електронній формі. Так, зокрема, згідно з інформацією,

підготовленою Апаратом Верховної Ради України Голові Верховної Ради

України Разумкову Д.О. на виконання розпорядження Голови Верховної Ради

України від 3 лютого 2020 року № 43 «Про забезпечення реалізації електронної

форми документообігу у Верховній Раді України», наданою в порядку

інформування комітетам Верховної Ради України (лист Апарату Верховної Ради

України від 06.04.2020 № 19/5-2020/24680 (51767), у період з 1 березня

по 31 березня ц.р. у Системі електронного документообігу було створено,

5надійшло та зареєстровано 12619 електронних документів, через СЕВ ОВВ до

Верховної Ради України надійшло, зокрема, 2804 відповіді на депутатські

звернення, 446 відповідей на депутатські запити, 380 депутатських звернень.

Враховуючи наведену вище статистику, запропоновані законопроектом

(реєстр. № 3157) зміни є доречними, та законопроект може бути прийнятий за

основу з урахуванням зауважень, висловлених у висновках Комітету та

Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Водночас, зміни до окремих статей Закону України «Про статус народного

депутата України» (до яких не пропонуються зміни законопроектом (реєстр.

№ 3157), що необхідні у зв’язку із впровадженням в діяльності народного

депутата України електронного документообігу, можуть бути предметом

розгляду на етапі внесення пропозицій до законопроекту під час його підготовки

до другого читання, як це передбачено положеннями частини першої статті 116

Регламенту Верховної Ради України.

Комітет з питань цифрової трансформації у висновку на законопроект

(реєстр. № 3157) зазначає: «Оскільки державна політика в сфері цифрової

трансформації стрімко та успішно розвивається, нагальною на думку Комітету є

необхідність внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус народного

депутата України», якими передбачається надсилання депутатського звернення

та отримання відповіді на нього не лише в паперовій, але й в електронній формі».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у

висновку на законопроект (реєстр. № 3157) висловлює низку зауважень до змісту

запропонованих змін та зазначає про доцільність повернення на доопрацювання

законопроекту за результатами його розгляду у першому читанні.

З огляду на вищезазначене та керуючись положеннями частини третьої

статті 93, статті 108 Регламенту Верховної Ради України, Комітет ухвалив

висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про

статус народного депутата України» (щодо депутатських звернень)», внесений

народними депутатами України Штепою С.С., Крячком М.В., Сохою Р.В. та

іншими (реєстр. № 3157 від 03.03.2020), та прийняв рішення рекомендувати

Верховній Раді України включити вказаний проект до першого розділу порядку

денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, та за

результатами розгляду законопроекту в першому читанні, відповідно до

пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України,

прийняти його за основу з урахуванням зауважень, висловлених у висновках

Комітету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради

України.

Голова Комітету С.В.КАЛЬЧЕНКО

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Кальченко Сергій Віталійович

Сертифікат: 20B4E4ED0D30998C040000003EBE2A0061AB7100

Дійсний до: 28.02.2021 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-28/03-2020/45266 від 08.05.2020