Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги»

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 1, ст.1, із змінами) передбачено відповідальність споживача (колективного та індивідуального) за неналежне виконання договору. Так відповідно до цього Закону України в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, що встановлена в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Щодо економічного аспекту наслідків упровадження зазначених положень Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 1, ст.1).

В Україні протягом останніх п'яти років спостерігається неприйнятно високий рівень інфляції, зростання цін та тарифів на житлово-комунальні послуги.

Заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг (ЖКП) на кінець вересня 2019 р. складає 51 мільярда гривень, зокрема заборгованість населення з оплати за природний газ становила 22,3 мільярда гривень, за централізоване опалення та гарячу воду – 14,4 мільярда гривень, за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій – 4,9 мільярда гривень, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 4,1 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,8 мільярда гривень, за постачання електроенергії – 4,5 мільярда гривень. Середні нарахування за житлово-комунальні послуги з урахуванням електроенергії (з розрахунку 150 кВт/год) на одного власника особового рахунку у вересні становили 714,8 гривні.

Однак найболючішою темою для українського суспільства залишається тема тарифів на комунальні послуги, ціни на які зросли за останні п’ять років майже на 1000%, зокрема:

- на 984% зросла вартість опалення одного метра квадратного за останні п'ять років;

- кубометр блакитного палива для українців став дорожчий на 819%;

- кубометр холодної води, який підскочив у вартості на 516%.

- вартість електроенергії зросла у п’ять разів;

Є різні підрахунки, але приблизно 4-5 мільйонів українців є трудовими мігрантами, також одночасно за кордоном перебувають близько 2,5 мільйонів українців переважно працездатного віку.

За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, до 2031 року населення України скоротиться до 39,5 мільйонів осіб через трудову міграцію та імміграції до інших країн, а чисельність працездатного населення України у віці від 20 до 64 років до 2030 року зменшиться на три мільйони людей.

Наведене свідчить про серйозне погіршення рівня життя населення, що зумовлене високими темпами інфляції в останні десять років (за макроекономічною класифікацією – галопуючі темпи, тобто зміна цін більше, ніж на 10 відсотків на рік), падінням доходів громадян України, а також зростанням у десять разів (більше, ніж на 1000 відсотків за останні п’ять років) тарифів на житлово – комунальні послуги, що призводить до щорічного зростання заборгованості за ці послуги.

Водночас обмеження (припинення) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця призведе до великої кількості випадків позбавлення населення отримання житлово-комунальних послуг, яке в умовах низької платоспроможності знаходиться на межі виживання.

Щодо юридичного аспекту необхідності внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пеня є різновидом неустойки (ст. 549 Цивільного кодексу України) (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356).

Законодавець уведенням пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги прагне до спонукання належного виконання умов договору та застосування санкцій до споживачів, які такі умови порушують.

Водночас пеня не є єдиною відповідальністю боржників. Так загальним правилом передбачено, що за порушення грошового зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити суму боргу із урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Більше того, зазначена відповідальність споживача у вигляді пені, яка передбачена положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 1, ст.1, із змінами) не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України, що містить положення про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, що закріплено в положеннях пункту 3 частини першої статті 96 ЦПК України.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

За таких обставин, до відповідальності боржників у вигляді перерахування заборгованості із врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних, законодавець Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 1, ст.1, із змінами) законодавець ввів додаткову "стимулюючу" пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Ураховуючи негативну статистику зі зростання тарифів на житлово-комунальні послуги за останні роки більше, ніж у десять разів, падіння рівня життя, зростання заборгованості за житлово – комунальні послуги споживачів, введення додаткових санкцій за несвоєчасне здійснення платежів, у довгостроковій перспективі призведе до діаметрально протилежного наслідку – подальшого зростання заборгованостей, масового відключення отримання житлово-комунальних послуг, а також падіння рівня життя населення.

Мета і цілі прийняття законопроекту

Недопущення зростання та накопичення боргів населення за житлово-комунальні послуги, подальшого збідніння населення України, введення додаткових санкцій за несвоєчасне здійснення платежів, припинення надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця.

Загальна характеристика й основні положення проекту Закону

Законопроект пропонує виключити із Закону України "Про житлово-комунальні послуги" положення про нарахування та сплату пені в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Стан нормативно-правової бази в зазначеній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у зазначеній сфері правового регулювання є Конституція України та Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету України.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту.

Прийняття законопроекту спричинить зупинення зростання заборгованостей за житлово-комунальні послуги, призупинення подальшого збідніння населення України, а також унеможливить введення додаткових санкцій за несвоєчасне здійснення платежів.

Народний депутат України Павло Мельник

(посв. № 287)