Проєкт Закону про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 39 Закону

України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо

додаткових гарантій прав медичних та інших працівників,

зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та

членів їх сімей)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

У боротьбі з коронавірусною пандемією, її поширенням та

проявами в кожній постраждалій країні світу, в тому числі Україні,

передову лінію оборони забезпечують медичні працівники. Медичний

персонал є першою ланкою ризику зараження коронавірусом SARS-CoV-

2 і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) незалежно від віку,

наявності супутніх хвороб та імунного статусу працівників.

У боротьбі з коронавірусною хворобою медичні працівники в

усьому світі платять високу ціну. В Італії серед усіх людей, у яких

підтвердили наявність коронавірусної хвороби (COVID-19), було 6200

медиків. В Іспанії їх налічується приблизно 6500, що становить 12%

заражень. У КНР на початку березня ознаки інфікування були виявлені у

3300 медичних працівників. У цілому приблизно 4-12% підтверджених

випадків інфікування коронавірусною хворобою у світі становлять

медики. В Україні кожен п’ятий заражений коронавірусом (COVID-19)

– медичний працівник, що становить 20% всіх випадків зараження. Слід

зазначити, що ВООЗ вважає тривожним рівень у 10%, тобто, показники

в Україні перевищують тривожні більш ніж у двічі.

Медичні працівники – це невідновлювальний ресурс, і саме вони

відіграють вирішальну роль у порятунку країни від пандемії. Тому

обов’язком держави є не лише забезпечити медиків якісними засобами

захисту, а й створити необхідні соціальні гарантії прав медичних та

інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних

хвороб, та членів їх сімей.

Медичні працівники, що протистоять поширенню

коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні, як і військовослужбовці,

що боронять державу на Сході, перебувають на передньому флангу

оборони. Саме тому законопроектом пропонується встановити, що у разі

смерті працівника державного або комунального закладу охорони

здоров'я або державної наукової установи внаслідок інфікування

коронавірусною хворобою (COVID-19), такий працівник прирівнюється

за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову

службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва,

захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби.

Членам сім’ї такого працівника, його батькам та утриманцям

гарантуються усі права, передбачені законодавством України для членів

сім’ї, батьків та утриманців військовослужбовців, які проходили

військову службу та смерть яких настала внаслідок поранення, контузії,

2

каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової

служби.

2. Цілі та завдання законопроекту

Проект Закону розроблений з метою підвищення рівня соціальних

гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту

населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом закону пропонується встановити, що:

1) держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним

працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я:

- у разі встановлення групи інвалідності протягом 1 (одного)

календарного року, що настала внаслідок захворювання короновірусною

хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов'язане з

виконанням професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику

зараження –залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та

ступеня втрати професійної працездатності, але не менше, ніж 300-

кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для

працездатних осіб на 1 січня календарного року;

- у разі смерті працівника державного або комунального закладу

охорони здоров'я або державної наукової установи, який виконує

професійні обов'язки в умовах підвищеного ризику зараження

збудниками інфекційних хвороб – у 750-кратному розмірі прожиткового

мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня

календарного року;

2) у разі інфікування працівника державного або комунального

закладу охорони здоров'я або державної наукової установи, який виконує

професійні обов'язки в умовах підвищеного ризику зараження

збудниками інфекційних хвороб, страхова виплата призначається і

виплачується працівникові протягом одного місяця з дня виникнення

права на страхову виплату. Натомість у разі смерті такого працівника

страхова виплата призначається і виплачується разово та в рівних

частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого працівника

протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату.

Члени сім’ї та батьки померлого працівника визначаються відповідно

до Сімейного кодексу України;

3) у разі смерті працівника державного або комунального закладу

охорони здоров'я або державної наукової установи внаслідок інфікування

коронавірусною хворобою (COVID-19) під час дії карантину або

обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної

хвороби (COVID-19), такий медичний працівник прирівнюється за своїм

статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу,

смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва,

захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби.

3

Члени сім’ї такого працівника, його батьки та утриманці користуються

усіма правами та гарантіями, передбаченими законодавством України

для членів сім’ї, батьків та утриманців військовослужбовців, які

проходили військову службу та смерть яких настала внаслідок

поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням

обов’язків військової служби з урахуванням положень цього Закону;

4) передбачено поширити дію цього Закону на всі випадки

інфікування або смерті внаслідок інфікування коронавірусною хворобою

(COVID-19) медичні працівники державних і комунальних закладів

охорони здоров'я, державних наукових установ, які виконували

професійні обов'язки в умовах підвищеного ризику зараження

коронавірусною хворобою (COVID-19), що мали місце з моменту

встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно

до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання

Правове регулювання правовідносин у зазначеній сфері

здійснюється Конституцією України законами України «Про захист

населення від інфекційних хвороб» та «Про страхування».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Законопроект не потребує додаткового фінансування з державного

чи місцевих бюджетів.

У разі прийняття Закону покриття передбачених ним видатків

здійснюватиметься з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою

COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками,

який було створено Законом України «Про внесення змін до Закону

України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020

року № 553-IX.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків

прийняття Закону

Прийняття проекту Закону матиме позитивні соціальні наслідки,

оскільки дозволить істотно підвищити рівень соціальних гарантій прав

медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від

інфекційних хвороб, та членів їх сімей.

Народний депутат України Давид АРАХАМІЯ

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:АРАХАМІЯ ДАВИД ГЕОРГІЙОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA104000000597844000E7C4001

Дійсний до: 27.12.2020 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 4д9/1-2020/42585 від 05.05.2020