Проєкт Постанови про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік

Верховна Рада України

За дорученням Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданнях 18 березня та 8 квітня ц.р. (протоколи №№ 24, 25) розглянув звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національної ради) за 2019 рік.

Проаналізувавши в межах контрольних повноважень звіт Національної ради за 2019 рік, Комітет зауважує, що документ за структурою, змістовним наповненням відповідає вимогам, передбаченим частиною третьою статті 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

У звіті викладена інформація про виконання регулятором завдань, визначених Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, виокремлені відомості щодо регуляторної діяльності, підсумків ліцензування, здійснення наглядових повноважень, дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування, виконання ліцензіатами вимог законодавства щодо прозорості структури власності, міжнародного співробітництва Національної ради, пріоритетних завдань на 2020 рік.

Регулятор упродовж звітного року працював над зміцненням інформаційної потуги України, забезпеченням права громадян, які мешкають на території проведення операції Об’єднаних сил та у прикордонних з РФ районах, на доступ до програм українських мовників, над реалізацією проекту «Мовлення громад», розширенням мереж FM - мовлення для пулу «Українського радіо» ПАТ «НСТУ», наглядом за дотриманням мовниками вимог виборчого законодавства, міжнародними проектами.

Національна рада в рамках роботи Міжвідомчої координаційної групи з упровадження в Україні цифрового телерадіомовлення здійснювала низку заходів щодо перепланування каналів мовлення та вивільнення радіочастотного ресурсу в діапазоні 790-862 МГц (І і ІІ цифрові дивіденди) для впровадження систем рухомого (мобільного) зв’язку третього і четвертого поколінь.

Упродовж звітного року було проведено та підбито підсумки 20 конкурсів на вільні телерадіоканали, в тому числі 3 конкурси для розвитку загальнонаціональних мереж ПАТ «НСТУ», 6 конкурсів на ефірне радіомовлення для потреб мовлення громад, 4 форматних конкурси на ФМ- мовлення у Києві, 2 конкурси на вільні місцеві канали мовлення багатоканальної телемережі МХ-5.

У 2019 році Національна рада проліцензувала першого ОТТ провайдера - ТОВ «Діджітал скрінз» та видала три ліцензії на кабельне мовлення за технологією ОТТ у багатоканальних телемережах.

У звіті подана інформація за результатами проведених цільових моніторингів у рамках контролю дотримання мовниками вимог законодавства щодо обсягу національного та європейського аудіовізуального продукту, використання національного екранного часу (дотримання квот демонстрування національних фільмів та творів національної кінематографічної спадщини), дотримання загальнонаціональними телевізійними каналами законодавчих вимог щодо передач державною мовою та радіомовниками - норм законодавства щодо ведення програм та обсягу пісень українською мовою.

Водночас Комітет зауважує, що у звітному періоді мали місце факти самоусунення Національної ради від виконання наглядових повноважень і контрольних функцій. Зокрема, Національна рада після відключення аналогового мовлення не реагувала належним чином на офіційні звернення органів місцевого самоврядування, масові скарги пересічних громадян на відсутність цифрового сигналу ефірного телебачення. Регулятор не призначив передбачену у таких випадках перевірку діяльності провайдера і оператора національної мережі цифрового ефірного наземного телевізійного мовлення ТОВ «Зеонбуд» щодо виконання ліцензійних умов із забезпечення 95 відсоткам жителів України гарантованого державою доступу до безоплатного перегляду 32 телеканалів.

Національна рада майже три роки зволікала з виконанням заходів, спрямованих на демонополізацію ринку цифрового телебачення. Пункт 17 Плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 року №788-р., передбачав залучення до розбудови національної цифрової мережі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з одночасним проведенням відповідної процедури видачі ліцензії провайдера програмної послуги (оператора) цифрової багатоканальної телемережі.

На виконання цього пункту Український державний центр радіочастот ще у 2017 році прорахував пакет частотних присвоєнь у метровому діапазоні. Національна рада лише після публічних звернень колективу Концерну РРТ до Президента України, Верховної Ради України 5 грудня 2019 року прийняла рішення про створення цифрової багатоканальної телемережі МХ -7.

Разом з тим, Національною радою досі не зроблений наступний логічний крок - проведення конкурсу на мовлення у загальнонаціональній мережі МХ-7 для визначення телекомпаній, які мовитимуть у державному мультиплексі.

Регулятор знехтував вимогами закону при розгляді заявки на продовження ліцензії провайдера ТОВ ТРК «Етер», який останні 10 років мав працювати у цифровій технології стандарту DVB-H, але фактично не провадив діяльності з трансляції телепрограм. Претензії щодо багаторічного неефективного використання державного частотного ресурсу «Етеру» не пред’являлися. Без обов’язкової у такому випадку перевірки Національна рада 14 листопада 2019 року продовжила ліцензію «Етеру» та ухвалила рішення про замовлення цій компанії прорахунку частот у 166 населених пунктах для побудови мультиплексу МХ-6 у стандарті DVB -T2.

Аналіз виконання завдань, визначених Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору дає підстави стверджувати, що План не став для регулятора керівництвом до дії, «дорожньою картою», як це передбачено статтею 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Національна рада здебільшого реагує на певні проблеми, але так і не спромоглася стати центром ініціювання і вироблення системних, стратегічних для галузі і для безпеки держави рішень. Як наслідок, маємо парадоксальну ситуацію. З одного боку вітчизняний індустріальний ринок є перенасиченим суб’єктами інформаційної діяльності: в Україні наразі працюють 425 телевізійних, 233 радіокомпанії, ще 52 компанії здійснюють теле- і радіомовлення. Кількість провайдерів програмної послуги, що надають доступ до супутникового, кабельного, багатоканального ефірного цифрового мовлення сягнула 668. А з іншого боку, третина населення України з числа малозабезпечених громадян не має доступу до гарантованого державою безплатного прийому українських ефірних телеканалів у цифровому стандарті. Ще більше людей після вимкнення середньохвильового мовлення не мають можливості чути програми Суспільного радіо. Середньохвильові передавачі по всій Україні у липні 2019 року були вимкнені рішенням Правління ПАТ «НСТУ» за погодженням з Національною радою.

Це було зроблено всупереч директивам Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, де технологія радіомовлення на середніх хвилях визначена як базова, така, що забезпечує 60 відсотків покриття території України і є основним каналом комунікації для оповіщення населення у разі техногенних подій, природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.

Внаслідок бездіяльності державних органів, відповідальних за інформаційну сферу, в тому числі і регулятора, на Донбасі, у районах, прикордонних районах та навіть у центрі України створені величезні інформаційні пустелі, так звані білі плями, не покриті сигналом українських мовників, які безперешкодно обживає російська пропаганда.

У звіті відсутні відомості про освоєння у 2019 році значних бюджетних інвестицій (понад 100 мільйонів гривень) на створення сучасного потужного моніторингового центру Національної ради, запуск якого анонсувався у березні минулого року. Комітет під час обговорення звіту з’ясував, що Нацрада, отримавши з держбюджету близько 100 мільйонів гривень, уклала сумнівні контракти з ТОВ «Новітнє обладнання» на постачання техніки, наладку та програмне забезпечення моніторингового центру. Однак за цими контрактами було отримане обладнання та програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України.

Наразі історію з освоєнням 100 мільйонів гривень бюджетних коштів розслідує Національна поліція - розпочато 2 кримінальних провадження за статтями «шахрайство» та «зловживання службовими повноваженнями».

З огляду на зазначене, Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», статті 240 Регламенту Верховної Ради України розглянути на пленарному засіданні звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік та за результатами розгляду діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за звітний період визнати незадовільною.

Співдоповідатиме питання на пленарному засіданні Верховної Ради України голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Додатки:

звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік на 101 аркуші;

проект Постанови Верховної Ради України.

Голова Комітету Олександр Ткаченко