Проєкт Постанови про невідкладні заходи із забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та розгортання економічної кризи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про невідкладні заходи із забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та розгортання економічної кризи»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту постанови

В умовах поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та розгортання фінансово-економічної кризи Україна поступово опиняється перед потужними викликами національній продовольчій безпеці. Це при тому, що на сьогодні України з її чорноземами є однією з небагатьох світових держав, яка здатна повністю забезпечити себе продуктами харчування і гарантувати власну продовольчу безпеку.

У період дії карантинних заходів ситуація на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції та продуктів харчування суттєво ускладнилася. Відбуваються дестабілізація ринку стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, посилення диспропорції між попитом і пропозицією на окремі види продовольства, майже повсюдне стрімке й неконтрольоване зростання цін на продукти харчування.

Наявну критичну ситуацію яскраво ілюструє нинішній стан на внутрішньому ринку зерна та у суміжній з ним хлібопекарській і борошномельній галузі, яка є однією з стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки держави.

Так, за даними Всеукраїнської асоціації пекарів та Асоціації «Борошномели України», на зовнішніх ринках різко зростають ціни на продовольчу пшеницю. За останню декаду середня ціна на неї збільшилася на 400-500 грн. за 1 тонну. Таке подорожчання автоматично призведе до зростання ціни на борошно усіх сортів на 500-600 грн. за 1 тонну. Як наслідок, вже найближчим часом ціни на хлібобулочні вироби для споживачів підвищаться щонайменше на 15-20%. Одночасно з цим, спостерігається значне – у 30-40% від сезонного рівня, а в деяких регіонах ще більше – зростання попиту на різні сорти хліба в роздрібній мережі. З огляду на викладене, постає необхідність убезпечити споживачів від різкого стрибка цін на хліб і хлібобулочні вироби.

На внутрішньому ринку державі загрожує дефіцит продовольчої пшениці, якого Україна не відчувала останні вісімнадцять років. Головна причина – встановлення граничного обсягу експорту цього виду продукції без врахування всезростаючого нині попиту на неї в Україні, що супроводжується різким зростанням темпів експорту зерна в умовах поширення коронавірусу і збільшення світових цін на зерно. Так, якщо у 2018-2019 маркетинговий рік експорт пшениці склав 16 млн.тонн, з них 8 тонн продовольчої пшениці, то на 2019-2020 рік Меморандум між Урядом та учасниками ринку встановив обсяг експорту на рівні 20,2 млн.тонн, що понад на 25% вище. У той же час, темпи зростання врожаю за відповідний період склали більш ніж удвічі менше.

При цьому, в умовах епідемії та пандемії коронавірусу темпи вивезення зерна з України стрімко зросли. За даними Reuters, з початку 2020 року експорт зерна виріс на 56% порівняно з аналогічним періодом 2019 року, а за даними Мінекономіки, середньодобові відвантаження пшениці на експорт в березні досягали 44 тис. тонн. Такими шаленими темпами Україна на кінець березня експортувала майже 18 млн. тонн пшениці, залишивши на експорт в квітні-червні 2020 року 2,2 млн. тонн. Все це відбувається в умовах галопуючого попиту всередині країни на пшеницю, борошно та вироблених з нього продуктів харчування.

Окрім цього, глибоку тривогу викликає очікуване суттєве зменшення виробництва пшениці, інших зернових культур у 2020/2021 маркетинговому році. Несприятливі кліматичні умови, зокрема, нестача вологості, аномально тепла та безсніжна зима обумовлюють значно нижчу врожайність сільськогосподарських культур. Зокрема, за найсприятливішими прогнозами експертів урожай пшениці цьогоріч знизиться приблизно до 23 млн тонн, що нижче на 20% від попереднього року; урожай ячменю – на 15, 5%, вівса – на 19,4%, проса – на 24, 5%.

Ще один несприятливий чинник - корисливий підхід до господарювання на землі, за яких землі сільськогосподарського призначення використовуються без дотримання правил сівозмін для виробництва тих сільськогосподарських культур, реалізація яких дає максимальні прибутки у найкоротший термін. Така експлуатація земель веде до їх виснаження, дисбалансу на ринку сільськогосподарської продукції і як наслідок - до дефіциту продуктів харчування та продовольчої кризи.

Варто наголосити, що про реальну загрозу продовольчої кризи у світі вже заявила Організація Об’єднаних Націй, впливові міжнародні організації (ВООЗ, ВТО), найбільші виробники продовольства, асоціації фермерів та вчені. Так, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) в особі її генерального директора Цюнь Дуньюя заявила, що через карантинні заходи виробники харчової продукції не зможуть виробляти необхідні обсяги сільськогосподарських продуктів, що загрожує нестачею продуктів харчування для мільйонів людей навіть в заможних країнах. Провідні продовольчі компанії – Нестле, Юнілевер, ПепсіКо разом з Фондом ООН своїм зверненням попередили держави, які входять до складу G7 та G20, що пандемія коронавірусу призводить до зриву постачання продовольства у всьому світі. З огляду на що, невжиття урядами країн належних заходів матиме за наслідок двократне - до 1,6 млрд. збільшення кількості голодуючих у світі.

Виходячи з викладеного,  навіть мінімальне подальше зволікання з реагуванням на зазначені негативні процеси призведе до нестачі продовольства на внутрішньому ринку з наступними сплеском цін на харчі до катастрофічного для більшості громадян рівня та загрозою голоду всередині країни.

Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв України», в Україні створюється запас продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави, який є однією зі складових держрезерву і може бути використаний з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання продовольства та виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку.

Водночас, теперішня ситуація з продовольчою номенклатурою матеріальних цінностей державного резерву, нормами їх накопичення, в т.ч. незнижуваного запасу, та їх наявністю є критичною. Зокрема, існуючі перелік та обсяги продовольчої номенклатури є недостатніми для забезпечення продовольчої безпеки держави, а норми їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, тривалий час не переглядалися і не оновлювалися.

За оперативною інформацією, наявні запаси у держрезерві зерна складають 100 тис.тонн, цукру – 2 тис.тонн; консерви м’ясні та рибні мають прострочений термін зберігання; спирт та рослинне масло з продовольчої номенклатури матеріальних цінностей взагалі вилучені. Наведені показники свідчать, що запасів у держрезерві окремих продовольчих товарів вистачить максимум на два тижні. Тоді як відповідно до законодавства (п.5 розділу ІІ Порядку розробки номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу), норми накопичення продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави в мирний час установлюються на рівні, еквівалентному до трьохмісячного забезпечення.

Таким чином, натепер державний матеріальний резерв неспроможний покрити нестачу продовольства всередині країни в умовах розповсюдження коронавірусної інфекції, падіння виробництва сільськогосподарських культур, поширення у світі економічної та продовольчої кризи.

З огляду на це, постає невідкладна необхідність у здійсненні Урядом перерахунку номенклатури продуктових матеріальних цінностей держаного резерву, норм їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, з приведенням його у відповідність до потреби мінімального споживчого кошика населення, а також у забезпеченні закупівлі продовольства до державного матеріального резерву задля того, щоб Україна уникла вказаних катастрофічних наслідків.

2. Цілі й завдання проекту постанови

Головною ціллю проекту постанови є забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та розгортання економічної кризи.

Даний проект постанови ставить за мету й завдання стабілізацію ринку сільськогосподарської продукції, формування запасів продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави, а також недопущення дефіциту сільськогосподарської продукції і продуктів харчування на внутрішньому ринку та запобігання різкому зростанню цін на них.

3. Загальна характеристика й основні положення проекту постанови

Проект передбачає низку невідкладних заходів для Уряду з метою досягнення визначених цією постановою завдань та цілей.

Кабінету Міністрів України у встановлені строки, у тому числі – невідкладно, рекомендується:

з метою поповнення державного матеріального резерву забезпечити проведення Державним агентством резерву України закупівель визначених груп продовольчих матеріальних цінностей згідно з Додатком до цієї постанови;

здійснити перерахунок номенклатури продовольчих матеріальних цінностей державного матеріального резерву, норм їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, з приведенням його у відповідність до потреби мінімального споживчого кошику населення;

затвердити номенклатуру продуктових матеріальних цінностей, які підлягають закупівлі до державного матеріального резерву, з урахуванням Додатку до цієї Постанови;

забезпечити своєчасне та в повному обсязі фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України закупівель до державного матеріального резерву продовольчих матеріальних цінностей згідно з визначеною номенклатурою;

прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на запровадження тимчасового обмеження експорту продукції продовольчої групи до фактичного приведення обсягів їх накопичення в державному матеріальному резерві;

розробити та затвердити Порядок доведення державного замовлення підприємствам-виробникам продовольчої продукції для закладення її до державного матеріального резерву України;

розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» стосовно фінансового забезпечення закупівель до державного матеріального резерву продуктових матеріальних цінностей згідно з номенклатурою.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним законодавчим актом, який регулює відносини у даній сфері, є Закон України «Про державний матеріальний резерв». Реалізація даного проекту постанови не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного проекту постанови потребує додаткових видатків з державного бюджету. З огляду на це, проект постанови передбачає, що Уряд у стислий термін має розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» стосовно фінансового забезпечення закупівель до державного матеріального резерву продуктових матеріальних цінностей згідно з номенклатурою.

6. Соціально-економічні, правові та інші наслідки прийняття проекту постанови

Ухвалення даного проекту постанови сприятиме забезпеченню продовольчої безпеки держави в умовах поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та розгортання економічної кризи, дозволить стабілізувати ринок продовольчих товарів та сформувати запаси продовольства для забезпечення стратегічних потреб держави.