Проєкт Закону про внесення змін до законів України щодо права не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення корупційного злочину

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про внесення змін до Законів України щодо права не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинення корупційного злочину»

Обґрунтування необхідності прийняття акта

Згідно з рейтингом «Індекс сприйняття корупції-2018», який щороку укладає міжнародна організація  Transparency International, Україна займає 120 місце зі 180 країн. Рейтинг спирається на опитування експертів та бізнесу, які проводить низка міжнародних організацій. Протягом 2015-2019 років в Україні з’явилось 7 нових правоохоронних та антикорупційних органів, які мали б подолати корупцію та злочинність в країні. В Україні створено і функціонують Національна поліція, Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК), Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), Державне бюро розслідувань (ДБР) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Станом на сьогодні в процесі створення ще одна структура – Служба фінансових розслідувань. Незважаючи на вищезгадані інституційні та законодавчі реформи в Кримінальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, метою яких було посилення відповідальності за корупційні злочини, про реальні результати боротьби з корупцією свідчить рейтинг «Індекс сприйняття корупції», який з 2015 по 2018 роки покращив становище України лише на 12 сходинок.

Наявна ситуація вимагає швидкого та комплексного реагування, оскільки наслідки корупції напряму пов’язані з соціально-економічним добробутом населення, процесами європейської інтеграції України. Отримуючи значну підтримку міжнародних партнерів, зокрема: Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM), Проєкту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Офісу Координатора Проєктів ОБСЄ в Україні, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), Проєкту ЄС «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО-JUSTICE)», міжнародної організації з розвитку права (IDLO), Офісу з питань демократії та врядування USAID, необхідно визнати, що ефективність від реалізації всіх проєктів на досить низькому рівні.

За статистикою НАБУ, з 2016 року ініціювано 635 розслідувань, до судів направлено 176 справ, у справах проходять 153 підозрюваних і 292 обвинувачених. Величина шкоди, завданої цими випадками, становить 220 млрд. грн., з яких до сих пір було повернено лише 452 млн. грн. Статистичні дані НАБУ також свідчать про те, що зі 176 справ, що розглядалися в судах (станом на кінець 2018 року) у 46 випадках (26%), суди не планували/проводили слухання, було вирішено лише 36 справ, з яких у 25 випадках суд підтримав обвинувачення САП. У трьох резонансних справах судове засідання не було призначено з проміжком часу в 25, 24 і 21 місяці.

Пропонується, щоб застереження діяли з метою реалізації засад державної Антикорупційної стратегії в Україні за рекомендаціями Групи держав проти корупції (GRECO) та рекомендаціями в рамках моніторингу Стамбульського плану дій з питань боротьби з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічної співпраці та розвитку до результативного очищення від корупції державних органів, установ, організацій, підприємств, судів, прокуратури, але не довше ніж до 31 грудня 2027 року. Запроваджується таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети – подолати корупцію, покращити якість життя населення, зробити сприятливі умови для інвестування та розвитку економіки України.

Цілі і завдання прийняття акта

Законопроєкт спрямований на удосконалення правового регулювання кримінального процесу для швидкого, ефективного здійснення досудового розслідування, судового розгляду, зокрема в контексті роботи нової інституції – Вищого антикорупційного суду. Велике значення має унеможливлення зловживанням процесуальними правами не порушуючи гарантії неупередженого розслідування та судового розгляду.

Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Законопроєктом вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Основними положеннями законопроекту є наступні:

Доповнення положення щодо можливості безальтернативного обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину. Для реалізації цієї мети вносяться відповідні доповнення не лише в Кримінальний процесуальний кодекс України, але й тимчасові застереження до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

У відповідній сфері суспільних відносин діють Конституція України, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси України, Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття проекту Закону задовольнить запит населення в контексті боротьби з корупцією, надасть змогу більш ефективно та оперативно здійснювати досудове розслідування, судовий розгляд з дотриманням необхідних гарантій прав і свобод людини і громадянина.

Народний депутат України В. Наливайченко

(посв. № 164)