Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

1

Комітет Верховної Ради України

з питань антикорупційної

політики

До законопроекту за реєстр. № 3335 від 14.04.2020 р.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

16 вересня 2020 року (протокол № 54 ) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з

питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних

та інших злочинів», поданий Мотовиловцем А. В., Мовчаном О. В. та іншими

народними депутатами України (реєстр. № 3335 від 14.04.2020 р.).

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити процедури прийняття активів в управління Національного

агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами,

одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Агентство), та

запровадження можливості їх реалізації ним;

забезпечити участь уповноваженої особи органу з виявлення, розшуку та

управління активами у процесі судового провадження;

надати Агентству повноваження з метою виконання своїх функцій щодо

безоплатного прямого (безпосередного) доступу з можливістю віддаленої

обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до Єдиного

реєстру досудових розслідувань (у порядку та обсязі, визначених спільним

наказом Офісу Генерального прокурора та Агентства), автоматизованих

інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, у тому числі

відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем

(адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління,

державні і комунальні підприємства, установи, організації або органи місцевого

самоврядування, а також до іншої інформації, що знаходиться в розпорядженні

2державних органів, органів державного управління чи органів місцевого

самоврядування;

наділити Агенство функцією забезпечення представництва і захисту прав та

інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у визначених цим

Законом спорах і справах (згідно з чинним законодавством Агентство бере

участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних

юрисдикційних органах у справах, пов'язаних з поверненням в Україну активів,

одержаних від корупційних та інших злочинів);

встановити, що у разі неможливості забезпечення визначених умов

ефективності, а також збереження або збільшення вартості активів (нерухомого

майна, рухомого майна у вигляді творів мистецтва) при їх передачі в управління

за договором управління, зокрема, неможливості забезпечення доходного

комерційного використання активів на рівні, достатньому для утримання активів,

сплати винагороди управителю, з огляду на економічні, фізичні та інші

властивості активів, а також якщо активи не підлягають реалізації, Агентство

забезпечує збереження таких активів шляхом їх охорони, зберігання,

забезпечення їх збереження у інший спосіб щонайбільше протягом одного року з

початку здійснення таких заходів з оплатою відповідних послуг за рахунок коштів

резервного фонду, передбаченого цим Законом /однак у законопроекті та чинній

редакції Закону України «Про Національне агентство України з питань

виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та

інших злочинів» /положення щодо резервного фонду, порядку та джерел його

створення і використання коштів не передбачені, на що також звернуто увагу у

висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради

України (далі - ГНЕУ) та Міністерства фінансів України (далі – Мінфін)/;

передбачити, що усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних

торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (далі – ЕТС), що

складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які

взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді

коду з відкритим доступом та визначає функціональність ЕТС, яка забезпечує

можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і

документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в

електронній формі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація

не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів,

водночас дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління

активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких

активів, потенційно збільшити надходження до державного бюджету за рахунок,

3у першу чергу, збільшення надходжень з реалізації активів, одержаних від

корупційних та інших злочинів.

Разом з тим, Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація

законопроекту може потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у

поточному році, зокрема, внаслідок: надання Агентству повноважень прямого

(безпосереднього) доступу з можливістю віддаленої обробки інформації або в

режимі автоматичного одержання даних до автоматизованих інформаційних і

довідкових систем, реєстрів і банків даних; запровадження положення

законопроекту, згідно з яким усі дії, пов’язані з реалізацією активів на

електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі

(ЕТС). При цьому відмічено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на

реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін позбавлений можливості

визначити орієнтовані обсяги потреби в додаткових видатках. Загалом Мінфін

вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Окремо належить звернути увагу на запропоновані законопроектом

доповнення частини другої статті 20 Закону України «Про Національне агентство

України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від

корупційних та інших злочинів», згідно з якими від процентів, нарахованих як

плата за користування банком коштами або банківськими металами, розміщеними

на депозитних рахунках Агентства, 10% перераховуються до державного

бюджету, а 10% – до спеціального фонду Агентства для забезпечення збереження

активів, які не підлягають реалізації та передачі в управління за договором. При

цьому, виходячи із змісту такого положення, залишається незрозумілим, про який

спеціальний фонд Агентства йде мова – про спеціальний фонд бюджету чи за

позабюджетний фонд (на що також звернуто увагу у висновках Мінфіну та

ГНЕУ).

Загалом таке положення законопроекту не відповідає нормам Бюджетного

кодексу України (про що також зауважує Мінфін), зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою бюджетна система України і

державний бюджет встановлюються виключно Кодексом та законом про

Державний бюджет України, при цьому виключно таким законом визначаються

надходження та витрати державного бюджету);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та

спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та

законом про Державний бюджет України);

частині дев’ятій статті 13 (згідно з якою створення позабюджетних

фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим,

органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не

допускається).

4Також зазначене положення законопроекту не узгоджується з нормами

статей 14 і 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань

виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та

інших злочинів», відповідно до яких фінансове забезпечення Агентства

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; фінансування

Агентства за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків,

передбачених міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано

Верховною Радою України, або проектами міжнародної технічної допомоги;

надходження від здійснюваного Агентством управління активами

перераховуються до державного бюджету.

До законопроекту не додано фінансово-економічні обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті

27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не

узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України

щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

За наслідками розгляду законопроекту (реєстр. № 3335) Комітет ухвалив

рішення:

1)законопроект матиме вплив на показники бюджету (може потребувати

додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів, передбачених

законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року

він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року –

не раніше 1січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу

прийняття закону);

2)рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань

антикорупційної політики при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци

четвертий - шостий підпункту 6 пункту 1 розділу І (щодо доповнень частини

другої статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань

виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та

інших злочинів»), як такі що не відповідають нормам Бюджетного кодексу

України (зокрема, статтям 4 і 13).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

5СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000

Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/161268 від 18.09.2020