Проєкт Закону про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради

України з питань соціальної

політики та захисту прав

ветеранів

До розгляду законопроекту

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

19 лютого 2020 року (протокол № 27) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про запровадження програм пенсійного

забезпечення за вислугу років (реєстр. № 2617 від 18.12.2019), поданий

народними депутатами України Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та

іншими, і повідомляється наступне.

Проектом закону визначаються правові, організаційні та економічні

засади побудови та функціонування програм пенсійного забезпечення за

вислугу років, що підлягають запровадженню суб’єктами господарювання,

працівники яких після 11.10.2017 року перебувають із ними у трудових

відносинах та не отримують пенсійні виплати із солідарної системи і

виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах

або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за

вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне

забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою

років відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2148- VІІІ «Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Згідно із положеннями цього законопроекту право участі в програмах

пенсійного забезпечення за вислугу років, що запроваджуватимуться,

матимуть (стаття 4 законопроекту):

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які

безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку

руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і

посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів

України;

б) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у

технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на

вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

в) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на

вантажно-розвантажувальних роботах у портах;

г) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості

(крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-

допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);

д) працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден

морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що

затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

е) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад,

безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових,

топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних,

лісовпорядних і розвідувальних роботах;

є) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо

зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні

механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що

затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Водночас, на період до 1 січня 2025 року перелік робіт, посад і

професій, які мають безпосередній вплив на здоров’я відповідного працівника,

і можуть призвести до втрати ним професійної працездатності (здатності

виконувати роботу за професією без шкоди власному здоров’ю та загроз

безпеці оточуючих) до настання віку, що дає право на пенсію за віком,

визначається суб’єктами господарювання, що запроваджують пенсійні

програми за вислугу років, згідно статей 52, 54 та 55 Закону України «Про

пенсійне забезпечення», а після 1 січня 2025 року зазначений перелік може

переглядатись (доповнюватись або скорочуватись) не частіше одного разу на

три роки за ініціативи профспілок на підставі науково-експертних висновків

щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що

виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від

тривалості стажу роботи та настання певного віку. Особи (комісії, наукові або

науково-дослідні установи), які надають науково-експертний висновок щодо

впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують

роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу

роботи та настання певного віку, підлягають попередньому узгодженню всіма

сторонами галузевої угоди (колективного договору).Зміни до переліку осіб,

які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років,

набирають чинності після внесення таких змін до галузевої угоди

(колективного договору).

Програми пенсійного забезпечення за вислугу років для вказаних

працівників запроваджуватимуться суб’єктами господарювання та

функціонуватимуть на принципах і засадах системи недержавного пенсійного

забезпечення, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне

забезпечення», з урахуванням обов’язкової участі в таких програмах суб’єктів

господарювання та сплати ними пенсійних внесків за такими програмами

(стаття 6 законопроекту).

Пенсійні виплати учаснику програми здійснюватимуться пенсійними

фондами в обсязі всієї суми індивідуальних пенсійних накопичень,

сформованих обов’язковими внесками суб’єкта господарювання та

добровільними внесками працівника, сплаченими до фонду в період трудової

діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового

виходу на пенсію за вислугу років, та фінансового результату від інвестування

фондом цих внесків від початку сплати пенсійних внесків до закінчення

виплат.

Виплати учасникам програми пенсійного забезпечення за вислугу років

здійснюватимуться пенсійним фондом відповідно до договорів про виплату

пенсій в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про недержавне

пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим

Законом.

Згідно із проектом закону мінімальний розмір пенсійного внеску, що

підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь

учасника програми, який розпочинає трудову діяльність на посадах або за

професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, та не досяг віку

27 років, не може бути меншим 7% заробітної плати такого працівника за

кожен місяць, в якому працівник виконував роботи на посадах або за

професіями, що надають право на пенсію за вислугу років. Розміри пенсійних

внесків на користь кожної вікової групи працівників, старше 27 років,

визначатимуться (корегуватимуться) суб’єктом господарювання щороку на

підставі розрахунків, виконаних методом актуарної оцінки при складанні ним

фінансової звітності за підсумками року. Максимальний розмір пенсійного

внеску, що сплачується суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на

користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за

професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, не обмежується

(стаття 14 законопроекту).

При цьому, проектом закону (стаття 15 законопроекту) передбачено

здійснення суб’єктами господарювання компенсаційних виплат за вислугу

років працівникам в частині раніше зароблених ними пенсійних прав за період

трудової діяльності до набрання чинності поданим законопроектом.

З приводу цього Міністерство фінансів України у своєму експертному

висновку до цього законопроекту (копія висновку додається) зазначає, що

сплата компенсаційних виплат за вислугу років без проведення розрахунків

щодо оцінки грошових зобов’язань за такими програмами пенсійного

забезпечення (актуарні розрахунки не надаються) призведе до збільшення

фінансового навантаження на суб’єктів господарювання, яке може бути

неспівставним з обсягами їх діяльності та негативно вплине на їх фінансовий

стан та діяльність. Це, в свою чергу, потребуватиме додаткових бюджетних

коштів на надання фінансової підтримки підприємствам, які мають на це

право, а також негативно позначиться на сплаті податків та взаєморозрахунках

з бюджетом.

Також проектом закону передбачено, що виконання зобов’язань, що

стосуються пенсійних внесків (компенсаційних виплат) за пенсійними

програмами за вислугу років, є обов’язковим для суб’єкта господарювання

(його правонаступників).

Фінансовий результат суб’єкта господарювання, що визначається ним

для цілей оподаткування, корегується на суму внесків до недержавних

пенсійних фондів за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років

відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (бухгалтерського

обліку).

Крім того, згідно із пояснювальною запискою до законопроекту,

реалізація законопроекту на момент внесення не потребуватиме додаткових

коштів з державного бюджету. При цьому зазначено, що програми пенсійного

забезпечення за цим проектом закону доцільно супроводжувати наступними

методами податкового стимулювання:

- зменшення сум обов’язкових відрахувань єдиного соціального внеску

суб’єктом господарювання (роботодавця) на суму пенсійних внесків за

програмою пенсійного забезпечення за вислугу років ;

- на ці пенсійні внески не здійснюються обов’язкові нарахування для

сплати платежів до бюджету та державних цільових фондів.

- звільнення від оподаткування пенсійних виплат за вислугу років,

сформованих пенсійними внесками у програмі пенсійного забезпечення за

вислугу років, за умови призначення пенсійних виплат за вислугу років не

раніше, ніж за 5 років до досягнення учасником пенсійного віку в солідарній

системі;

- пенсійні внески, сплачені суб’єктом господарювання (роботодавцем)

на користь працівника, та пенсійні внески, сплачені працівником до

пенсійного фонду, понад суми, визначені програмою пенсійного забезпечення

за вислугу років (або в рамках галузевої чи корпоративної пенсійної

програми), можуть, за бажанням працівника, бути зараховані до суми

обов’язкових пенсійних внесків, що підлягатимуть сплаті до накопичувальної

системи пенсійного страхування (забезпечення) згідно законодавства (у

випадку її запровадження).

Впровадження вказаних методів податкового стимулювання для

реалізації цього законопроекту призведе до зменшення надходжень до

державного та місцевих бюджетів, доходів фондів загальнообов’язкового

державного пенсійного та соціального страхування (від єдиного внеску на

загальнообов’язкового державного соціального страхування), що сплачуються

суб’єктами господарювання, що запроваджуватимуть пенсійні програми у разі

встановлення у податковому та соціальному законодавстві відповідних

преференцій.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного

кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради

України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту,

прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-

економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог

відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до

цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає

частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що

закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету

(зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і

приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не

раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років

(реєстр. № 2617 від 18.12.2019), поданий народними депутатами України

Третьяковою Г.М., Струневичем В.О. та іншими, має вплив на показники

бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на надання

фінансової підтримки підприємствам окремих галузей та для забезпечення

бюджетних установ, які запроваджуватимуть пенсійні програми, а також може

зменшувати надходження державного і місцевих бюджетів, фондів

загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування у

разі визначення податковим законодавством преференцій для суб’єктів

господарювання, що запроваджуватимуть пенсійні програми). У разі

прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію

не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року - не раніше 1 січня

2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття

закону).

Додаток: на 1 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Кочергіна

255-41-34

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИПідписувач:Арістов Юрій ЮрійовичСертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00

Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/6949 від 24.02.2020