Проєкт Постанови про невідкладні заходи щодо подолання критичного стану в економіці та соціальній сфері України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту постанови Верховної Ради України

"Про невідкладні заходи щодо подолання критичного

стану в економіці та соціальній сфері України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На початку березня 2020 року акумульовані протягом останніх років загрози виникнення нової глобальної кризи стали суворою реальністю. Обвалення світового ринку нафти та регіональних фондових ринків, а також оголошена ВООЗ глобальна пандемія коронавірусу (Covid-19), засвідчили входження світової економіки у зону високої турбулентності та змусили національні уряди більшості країн світу до активної системної протидії кризовим впливам.

На цьому тлі незрозумілою і суспільно безвідповідальною виглядає повна бездіяльність Уряду України у частині вироблення національної антикризової стратегії і тактики, що може призвести до розгортання масштабної соціально-економічної кризи в державі. Високу ймовірність реалізації такого негативного сценарію обумовлює надзвичайно складна ситуація, яка наразі склалася в економічній, фінансовій і соціальній сферах країни унаслідок так званих "реформ", впроваджуваних протягом останніх шести років.

Так, під впливом деіндустріалізації національної економіки вже протягом восьми місяців в Україні триває стійкий промисловий спад. За підсумками 2019 року темпи згортання промислового виробництва склали 1,8%, а у січні 2020 р. вони прискорилися до 5,1%, причому спад у добуванні кам’яного та бурого вугілля сягнув 19,2%.

Від’ємне сальдо української зовнішньої торгівлі товарами у 2019 р. сягнуло 10 млрд. 723,4 млн. дол. США, що є найгіршим результатом за останні шість років і перевищує аналогічний показник 2014 року (527,0 млн. дол. США) у 20,3 раза. Ще більш деформованою стала товарна структура зовнішньої торгівлі України, яка має домінуючий сировинний характер, що притаманно лише країнам третього світу. За підсумками 2019 року у цій структурі на продукти рослинного походження припадало 25,8% (у т.ч. на зернові культури – 19,2%), на чорні метали та вироби з них – 19,6%, на руди, шлак і золу – відповідно, 7,2%.

Не менш гострими є проблеми у сфері державних фінансів і банківської та страхової діяльності. За даними Міністерства фінансів України, державний і гарантований державою борг України на початок 2020 року становив 84 млрд. 360 млн. дол. США, збільшившись порівняно з 2014 роком на 14,5 млрд. дол. США або на 20,8%. Валовий зовнішній борг України за підсумками січня-вересня 2019 р. сягнув 119 млрд. 953 млн. дол. США або 81,9% ВВП країни.

До критичної межі підходять параметри соціального розвитку держави. В останні роки масштаби бідності українських громадян зростають, а Україна утримує лідерство серед найбідніших держав регіону Європи. За даними соціологічних обстежень Державної служби статистики України, наданими 2019 року, в середньому 71,7% українських домогосподарств за самооцінкою матеріального добробуту відносили себе до бідних, причому серед жителів сільської місцевості таких налічувалося майже 80%.

Надзвичайно гострою проблемою в Україні залишається невиплата заробітної плати. Протягом 2014 р. – січня 2020 р. загальна заборгованість з виплати заробітної плати зросла у більш ніж 4 рази і на початок лютого поточного року склала 3 млрд. 34,1 млн. гривень.

Крім того, станом на початок 2020 року 3 млн. 737 тис. українських домогосподарств або чверть (25%) їх загальної кількості були фінансово неспроможні самостійно оплатити житлово-комунальні послуги або ж придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та були змушені оформити отримання відповідного виду субсидій. Ще п’ять років тому таких сімей було у 2 рази менше.

В умовах зубожіння населення надзвичайно загострюється проблема розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги та енергоресурси. Сумарна заборгованість за їх споживання кінцевими споживачами (населенням) на початок лютого 2020 року сягнула 67,0 млрд. грн., за останні чотири з лишнім роки збільшившись більш ніж у 7,5 раза (на початок 2016 р. заборгованість становила 8,9 млрд. грн.).

Очевидно, що так звані "реформи", реалізовані протягом останніх шести років, призвели до структурної деформації та втрати конкурентних позицій вітчизняної економіки, масового збідніння людей, фактичного демонтажу системи соціального захисту населення та деградації системи державного управління в Україні. Це означає, що на поточний момент держава є надзвичайно уразливою до впливу нової глобальної кризи, поширення якої вже набирає обертів.

А тому діючий Уряд повинен невідкладно представити детальну програму антикризових дій, щоб не допустити розгортання соціально-економічної кризи в державі, яке з урахуванням зазначеного вище, потенційно матиме стрімкий характер і вкрай тяжкі соціальні наслідки.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Мета і завдання проекту – створення умов для стримування загроз подальшого зниження економіки України та погіршення соціального захисту населення.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом постанови Верховної Ради України пропонується доручити Кабінету Міністрів України у дводенний строк з дня прийняття Постанови підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо подолання критичного стану в економіці та соціальній сфері України, серед яких, зокрема, передбачити такі заходи:

1) суттєве зниження видатків державного бюджету на утримання органів державної влади та призупинення видатків на програми, які не потребують першочергової реалізації;

2) розробка дієвих механізмів щодо стримування курсу національної валюти та запобігання відтоку капіталу закордон;

3) перегляд курсу приватизації державного майна з метою збереження у державній власності стратегічно важливих і економічно привабливих підприємств та створення умов для їх державної підтримки;

4) забезпечення умов для підвищення ліквідності українських банків і зниження процентних ставок по кредитах для суб'єктів господарювання та населення;

5) створення механізмів державної підтримки українських товаровиробників, зокрема, шляхом зниження оподаткування доходів, запровадження доступного кредитування та розміщення державного замовлення на їх продукцію;

6) збільшення прямого субсидування і запровадження податкових пільг для агропромислового комплексу;

7) впровадження програм державної підтримки суб'єктів малого і середнього бізнесу, зокрема через механізми здешевлення кредитів та застосування "податкових канікул";

8) запровадження тимчасового мораторію на перевірки контролюючими органами суб'єктів господарювання;

9) запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів населення із зниженням ставок податку для невисоких рівнів доходів;

10) відновлення державного цінового регулювання на соціально значущі продовольчі товари та вжиття заходів для зменшення граничних торговельних надбавок на основні соціальні продукти харчування;

11) встановлення державного цінового регулювання на лікарські засоби першої необхідності, допущені до обігу в Україні, та паливно-мастильні матеріали;

12) затвердження стратегії створення нових робочих місць в Україні з урахування критеріїв гідної праці та завдань прискорення розвитку і цифровізації національної економіки;

13) подолання негативних соціально-економічних наслідків трудової міграції з України;

14) затвердження плану заходів щодо посилення детінізації зайнятості, соціально-трудових відносин та боротьби із безробіттям;

15) запровадження механізму погашення та реструктуризації заборгованості платників соціальних внесків перед Пенсійним фондом України;

16) забезпечення проведення індексації пенсій починаючи з квітня поточного року;

17) створення механізмів для сприяння погашенню роботодавцями заборгованості з виплати заробітної плати;

18) збільшення фінансування та розширення програми житлових субсидій з метою охоплення більшої чисельності громадян України державною підтримкою на рівні, не нижчому ніж у 2017 році;

19) зниження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги з одночасним запровадженням мораторію на їх підвищення;

20) тимчасове призупинення стягнення заборгованості за спожиті населенням житлово-комунальні послуги.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У цій сфері правового регулювання діють Конституція України, Податковий кодекс України, Закони України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про ціни та ціноутворення", "Про житлово-комунальні послуги", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про банки і банківську діяльність" та інші.

Реалізація проекту постанови не потребує внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту постанови не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Внаслідок прийняття запропонованого проекту постанови Верховної Ради України буде вжито термінових заходів для стримування загроз подальшого зниження економіки України та погіршення соціального захисту населення, зокрема, у сферах: державних видатків, оподаткування доходів суб'єктів господарювання та населення, державної підтримки вітчизняних товаровиробників, державного цінового регулювання, зайнятості та трудової міграції, пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій населенню, регулювання житлово-комунальних послуг, тощо.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.