Проєкт Постанови про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги»

1. Резюме

Метою проекту акта є здійснення державою Україна необхідних та можливих заходів, спрямованих на захист гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду та віросповідання мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя від незаконних дій Російської Федерації, а також на збереження Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги

(далі - Кафедральний собор) і культурних цінностей, що знаходяться в ньому, які мають значення для формування культурного простору України на тимчасово окупованій території України.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

Протягом шести років тимчасової окупації Російською Федерацією невід’ємної частини території України - Автономної Республіки Крим та

м. Севастополь, окупаційна влада системно порушує права релігійних громад та громадян, які проживають на тимчасово окупованій території.

Кримська єпархія УПЦ (ПЦУ) єдина з релігійних громад на півострові відмовилась від «перереєстрації» релігійної громади відповідно до незаконних вимог Російської Федерації, що, в свою чергу, стало однією з причин переслідування вірян, священнослужителів УПЦ (ПЦУ) та членів їх сімей.

Переслідування з боку Російської Федерації громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, за ознакою належності до релігійної громади Кримської єпархії УПЦ (ПЦУ) призвели до скорочення кількості церков та священнослужителів зазначеної релігійної громади. Так, до тимчасової окупації на Кримському півострові налічувалось 48 релігійних громад УПЦ (ПЦУ) - парафії, місії, братства, монастир - наразі залишилось лише 7. З 23 священнослужителів на півострові продовжують свою роботу лише 5.

Окремі священнослужителі Кримської єпархії УПЦ (ПЦУ), які відмовились від примусового отримання громадянства Російської Федерації, в зв’язку з постійним тиском на них та членів їхніх родин змушені були разом зі своїми сім'ями виїхати до інших регіонів України та наразі здійснюють свою службу на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та

м. Севастополь у «вахтовому режимі», перебуваючи на зазначеній території відповідно до вимог органів окупаційної влади Російської Федерації сумарно не більше 90 діб протягом кожного періоду в 180 діб.

Кримська єпархія УПЦ (ПЦУ) з часу початку тимчасової окупації як самостійно, так і за підтримки українських громадських організацій, здійснює спроби захистити в так званих «судах» Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і в Європейському суді з прав людини право своїх вірян відвідувати українську церкву та молитися українською мовою.

Проте за позовом так званого «Міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» так званими судовими органами Російської Федерації в Криму у червні 2019 р. ухвалено незаконне «рішення» щодо вилучення з володіння Кримської єпархії УПЦ (ПЦУ) її головного храму - Кафедрального собору, який розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, з подальшою передачею його «Міністерству майнових і земельних відносин Республіки Крим». За так званим «рішенням суду», духовенство Кримської єпархії УПЦ (ПЦУ) зобов’язано звільнити приміщення Кафедрального собору.

Органами окупаційної адміністрації Російської Федерації, які діють на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та

м. Севастополя, з Кафедрального собору незаконно вилучено церковне майно – хрести, ікони, церковний посуд тощо. Крім цього, без відома Кримської єпархії УПЦ (ПЦУ), було розібрано дах церковного приміщення, що призвело до затоплення та псування майна. Зазначені дії проводилися за рішенням так званого «Міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим».

Факт неправомірних вимог щодо «перереєстрації», порушення майнових прав і переслідування релігійної громади УПЦ (ПЦУ) на Кримському півострові зафіксовано, зокрема, в проекті резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)», що схвалений на засіданні Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН

(далі – ГА ООН) 14 листопада 2019 р., а також відображено в низці попередніх тематичних резолюцій ГА ООН від 19 грудня 2016 р. № 71/205,

від 19 грудня 2017 р. № 72/190 та від 22 грудня 2018 р. № 73/194.

Відповідно до норм і принципів міжнародного гуманітарного права Російська Федерація як держава, що здійснює окупацію, несе відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території.

Зазначеними діями Російська Федерація грубо порушує вимоги статті 58 Женевської конвенції (IV) від 12 серпня 1949 р., відповідно до якої окупаційна держава повинна дозволити релігійним служителям надавати духовну підтримку їхнім одновірцям, статті 27, норми якої гарантують особам на окупованій території право на повагу до їх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. Крім того, Російська Федерація порушує норми статті 53 Додаткового протоколу І, що гарантує захист місць відправлення культу, та статті 15 цього ж протоколу, що передбачає захист цивільного духовного персоналу.

Держава Україна зі свого боку має здійснити можливі та необхідні заходи щодо захисту права на свободу світогляду та віросповідання мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та

м. Севастополя від незаконних дій Російської Федерації, збереження Кафедрального собору, а також культурних цінностей, що знаходяться в ньому та мають значення для формування культурного простору України на тимчасово окупованій території.

3. Суть проекту акта

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII (далі - Закон) Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території та зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з такими громадянами.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 17 вищезазначеного Закону у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна. Україна зобов’язується вживати всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, нормами міжнародного права, для якнайшвидшого звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина на всій території України.

На сьогоднішній день не розроблено жодного алгоритму реагування держави на порушення прав у сфері релігійної свободи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з боку Російської Федерації.

Крім того, чинне законодавство України не містить механізмів передачі Кафедрального собору у власність релігійної громади УПЦ (ПЦУ). Причиною цього є те, що в умовах тимчасової окупації реалізація повноважень органів влади Автономної Республіки Крим тимчасово унеможливлена, у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України постанови від 15 березня 2014 р.

№ 891-VII «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим». При цьому повноваження з прийняття рішень стосовно управління чи розпорядження майном, яке належить Автономній Республіці Крим, не віднесені (не делеговані) сьогодні до компетенції жодного з діючих органів державної влади України.

Таким чином, на даний момент існує необхідність визначення повноважень держави Україна стосовно управління майном Автономної Республіки Крим, зокрема Кафедральним собором, у зв'язку з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Запропонований в проекті акта правовий механізм врегулювання порушеного питання створить підстави для вирішення державою Україна інших питань стосовно управління чи розпорядження об’єктами, які належать до власності Автономної Республіки Крим, захисту інтересів України та захисту прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, на міжнародній арені.

Крім того, реагування з боку державних органів України на порушення з боку Російської Федерації права на свободу світогляду і віросповідання мешканців тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та

м. Севастополя, є процесом виконання зобов'язань держави Україна щодо вжиття всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, нормами міжнародного права, щодо захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

4. Вплив на бюджет

Реалізація проекту акта не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

5. Позиція заінтересованих сторін

Реалізація акта матиме вплив на інтереси окремих верств (груп) населення, об’єднаних спільними інтересами (прогноз впливу додається).

Проект акта не має безпосереднього впливу на соціально-трудову сферу та не потребує погодження з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань, галузевих профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

Проект акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності та не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

6. Прогноз впливу

Проект акта не є регуляторним.

Проект акта не має безпосереднього впливу на розвиток регіонів.

Проект акта не має безпосереднього впливу на ринок праці, рівень зайнятості населення.

Проект акта не має безпосереднього впливу на громадське здоров’я.

Проект акта не має безпосереднього впливу на екологію та навколишнє природне середовище.

7. Позиція заінтересованих органів

Проект акта погоджено з Міністерством фінансів України, Міністерством культури, молоді та спорту України, Фондом державного майна України без зауважень;

з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вх. від 16.01.2020 № 03/4428-20) відповідно до § 39 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Загальна підсумкова оцінка згідно з висновком Мін’юсту від 12.02.2020 за результатами правової експертизи проекту акта: невідповідний.

8. Ризики та обмеження

Норми проекту, що зачіпають права і свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у даному проекті акта відсутні.

У проекті акта відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

У проекті акта відсутні норми, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не проводилася.

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилася.

9. Підстава розроблення проекту акта

Проект акта розроблено на виконання пункту 14 доручення

Прем'єр-міністра України О. Гончарука від 06 грудня 2019 р. № 44349/0/1-19.

Міністр у справах ветеранів, тимчасово

окупованих територій та внутрішньо

переміщених осіб України Оксана КОЛЯДА

«_____» ___________ 2020 р.

Додаток до пояснювальної записки

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ

реалізації проекту Постанови Верховної Ради України

«Про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) та збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги»

1. Захист гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України), зважаючи на тиск з боку Російської Федерації

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін: