Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо зобов'язань підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, - встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, а також оприлюднювати інформацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо зобов’язання підприємств, установ, організацій та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, - встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, а також оприлюднювати інформацію про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря»

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Сучасний стан забруднення атмосфери є серйозною екологічною проблемою, яка негативно впливає на умови життя на Землі, здоров’я населення, у цілому на екосистеми й розвиток сільськогосподарських культур, призводить до несприятливих екологічних наслідків, таких, як закислення ґрунту та води, глобальне потепління, виснаження озонового шару тощо.

Останні десятиріччя характеризуються різким зростанням суспільної уваги до екологічних проблем і формуванням державної, а також і міждержавної природоохоронної політики. Найважливіше значення при цьому, як основа для прийняття рішень, має інвентаризація викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

Щороку по всій країні в атмосферу виділяється близько 17 млн. тон шкідливих речовин. Стан атмосферного повітря в Україні викликає занепокоєність екологічних організацій та медиків. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я забруднення повітря є основним екологічним чинником збільшення захворюваності та смертності у світі. За цим показником серед лідерів уже не один рік є Україна. І, як наслідок, маємо високий відсоток захворюваності на різні хвороби.

Так за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я Україна є одним із лідерів серед країн світу за кількістю смертей від забрудненого повітря в перерахунку на 100 тисяч осіб. Брудне повітря щороку відбирає життя щонайменше 60 тисяч українців.

Загалом найбільшу частку всіх забруднювальних речовин в Україні виділяють енергетика та промисловість – більше 60%; за даними за 2018 рік з 10 найбільших підприємств, що забруднюють атмосферне повітря, 5 підприємств – ТЕС і ТЕЦ. Також у десятці 4 металургійні комбінати та 1 шахта. Та головним джерелом забруднення атмосферного повітря в масштабі країни залишаються ТЕС і ТЕЦ, значна частина з яких працює на вугіллі – одному з найбільш екологічно небезпечних енергоносіїв.

Серед областей найбільшими забруднювачами довкілля є Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області, в основному через концентрацію енергетичних та металургійних підприємств. Найменше викидів зафіксовано у Волинській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського оцінка стану забруднення атмосферного повітря в містах України протягом І півріччя 2019 року здійснювалася за показниками спостережень у 39 містах на 129 стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометслужби.

За комплексним індексом забруднення атмосфери (надалі – ІЗА), який ураховує ступінь забруднення атмосферного повітря за п’ятьма пріоритетними забруднювальними домішками, дуже високий рівень забруднення в першому півріччі 2019 року спостерігався в Дніпрі та Маріуполі, високий – в Одесі, Миколаєві, Кам’янському, Кривому Розі, Херсоні, Києві, Луцьку, Запоріжжі, Рубіжному, Краматорську, Лисичанську.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року в 8-ми містах України рівень забруднення атмосферного повітря підвищився. Найбільше в Дніпрі, Маріуполі, Миколаєві, Кривому Розі, Херсоні, що пов’язано здебільшого зі значними середньодобовими концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.

Водночас виконання міжнародних зобов'язань щодо скорочення викидів, прийняття управлінських рішень для нормування, контролю, планування, ведення державного обліку потребують достовірної інформації про викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

В Україні при визначенні обсягів викидів розрахунковим шляхом для технологічних процесів (виробництв) одного типу використовуються різноманітні методології розрахунку, унаслідок цього результати розрахунків мають різний ступінь достовірності й не можуть підлягати порівнянню.

Проте досі достеменно невідомо, скільки небезпечних речовин виділяється в повітря в Україні саме суб’єктами господарювання. Підприємства роблять лише приблизні підрахунки викидів, а оскільки ще й змушені платити, то можуть їх свідомо занижувати. Вимірів безпосередньо на джерелах викиду немає.

В Європейському Союзі прийнято Директиву про промислове забруднення (Директива 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року «Про промислове забруднення (інтегроване запобігання та контроль забруднення)), яка зобов’язує держави ЄС контролювати та зменшувати вплив промислового забруднення на довкілля.

Відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, окремі положення Директиви мають бути впроваджені в Україні впродовж п’яти років з моменту набуття Угодою про Асоціацію чинності.

На сьогоднішній день відбувається процес імплементації Директиви про промислове забруднення та розроблення національного законодавства у сфері запобігання та контролю промислового забруднення.

Імплементація зазначеної Директиви ЕС вимагає впровадження великими промисловими підприємствами найкращих доступних технологій та методів керування (НДТМ).

Урядом України встановлено наступні завдання з імплементації зазначеної Директиви ЕС: законодавчі (зокрема розроблення та схвалення Висновків НДТМ та Норм загальної дії), технічні (визначення типів обладнання, що потребують інтегрованого дозволу, створення реєстру забруднюючих речовин тощо), організаційні та інформаційні, зокрема забезпечення доступу громадськості до інформації про викиди в атмосферне повітря, а також запровадження механізму інтегрованого запобігання та контролю промислового забруднення.

Якість атмосферного повітря є одним із визначальних факторів для нормальної життєдіяльності всіх живих організмів.

З метою попередження зростання захворюваності населення України, інформування громадськості про викиди в атмосферне повітря суб’єктами господарювання пропонуємо введення норми у вітчизняне законодавство щодо зобов’язання встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів; оприлюднення інформації про обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, у добовому вимірі, на офіційних сайтах зазначених суб’єктів господарювання, що здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан.

Мета і цілі прийняття законопроекту

Метою проекту Закону України є здійснення оперативного контролю за викидами на джерелах, у тому числі й під час виконання заходів при настанні несприятливих метеоумов, а також для оперативного інформування громадськості щодо обсягів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан.

Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроект пропонує доповнити ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 50, ст.678) абзацом четвертим щодо зобов’язання підприємств, установ, організацій та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря встановлювати автоматизовані прилади контролю на стаціонарних джерелах викидів, а також оприлюднювати інформацію про обсяги викидів, у добовому вимірі, забруднюючих речовин в атмосферне повітря на офіційних сайтах зазначених суб’єктів господарювання, а також щодобово передавати таку інформацію до відповідних органів державної влади, які здійснюють контроль у галузі охорони атмосферного повітря.

Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у зазначеній сфері правового регулювання є Конституція України та Закон України Про охорону атмосферного повітря» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 50, ст. 678).

Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету України.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту уможливить попередження зростання захворюваності населення України, а також поліпшення якості атмосферного повітря та загального екологічного стану в країні.

Народний депутат України Павло Мельник

(посв. № 287)