Проєкт Постанови про визнання звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році незадовільним

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Постанови Верховної Ради України

«Про визнання звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році незадовільним»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Минуло вже майже півроку з моменту призначення нового Кабінету Міністрів. Це більш ніж достатній термін, щоб робити висновки не про наміри і плани Уряду, а про досягнуті конкретні результати.

Результати роботи Уряду є незадовільні та провальними.

У своїй Програмі Уряд обіцяв забезпечити зростання економіки на 40% за 5 років, тобто по 7% в рік. Звітуючи за півроку, Уряд приписав собі успіхи в економіці за 2 і 3 квартали 2019 року, до яких не має жодного відношення, і не повідомив про її різке гальмування в 4-му.

Так темпи зростання ВВП у 2019 р. сповільнилися до 3,2%. Це гірше ніж у 2018 р. (+ 3,3%). Тобто приріст економіки не тільки не прискорився до + 7%, а сповільнився в порівнянні з попереднім роком.

Темпи зростання ВВП в 4-му кварталі 2019 р., за який несе повну відповідальність новий Уряд, обвалились до 1,5% (у порівнянні з аналогічним кварталом 2018 р.). Це найгірші поквартальні темпи зростання ВВП з моменту останнього відновлення економіки України у 2016 р. (якщо виключити 1-й квартал 2016 року, коли економіка тільки почала виходити з кризи і виросла на 0,1%).

Промислове виробництво в Україні скоротилося у 2019 році на 1,8%, хоча за підсумками перших п'яти місяців минулого року ще спостерігалося зростання на 0,9%. Куди гірша стала ситуація з приходом цього Уряду: у вересні 2019 р., порівняно з аналогічним періодом 2018 року, обсяги промислового виробництва скоротилися на 1,3%., у жовтні - на 5,0%, у листопаді - на 6,9%, у грудні - на 8,3%.

Аналогічний результат зафіксований і в агропромисловому комплексі: річний приріст на 1,1% забезпечений в основному за підсумками роботи попереднього Уряду (в січні-липні 2019 року зростання АПК склало + 12,0% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Уже при новому Уряді результати стали значно скромніше: 9 місяців: + 5,9%, 10 місяців: + 3,3%, 11 місяців: + 2,4%, 12 місяців: + 1,1%.

План по доходах, з урахуванням змін, недовиконаний на 37,8 млрд. грн. або на 3,7%.

Витрати недофінансовані на 5% (56,3 млрд. грн.) від плану зі змінами, в т.ч. економічна діяльність на 15% (12,3 млрд. грн.), екологія на 18% (1,4 млрд. грн.), освіта на 11% (6,4 млрд. грн.), культура на 8% або на 0 , 8 млрд. грн. У 2019 р. взагалі не були проведені витрати по 14 бюджетних програмах; не розпочато фінансування по 4-х субвенціях місцевим бюджетам, а по ще 7 субвенціях воно не перевищує 2/3 від плану. Проєкти Фонду регіонального розвитку профінансовані тільки на 3/4 від запланованого.

Бюджет 2019 року вдалося виконати багато в чому за рахунок припливу коштів нерезидентів в облігаціях внутрішньої державної позики України (далі – ОВДП) для фінансування дефіциту бюджету. Міністерство фінансів України в 1,7 рази перевищило річний план з внутрішніх запозичень, затверджений Законом: при плані на рік в 202 млрд. грн. внутрішні запозичення склали 345,9 млрд. грн. Портфель ОВДП нерезидентів зріс у 18 разів або майже на 110 млрд. грн. Така агресивна політика по залученню нерезидентів створює ризики для валютної стабільності і ризики ліквідності в рефінансуванні такого держборгу в разі відходу такого спекулятивного капіталу з України.

Повністю провалений і початок нового бюджетного 2020 року. Виконання дохідної частини держбюджету в першому місяці року впало на 21,5% від плану (недоотримано 13,9 млрд. грн.). Зокрема, за загальним фондом митні органи недобрали 30,4% (7,9 млрд. грн.) доходів від плану на січень, податкові - на 12,9% (мінус 5,9 млрд. грн.).

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало - 10,7 млрд. дол. США. Це найгірший показник за останні шість років. Скорочувався експорт в країни-сусіди в ЄС (Угорщина - на 5,1%, Словаччина - на 17,9%), і країни-сусіди в СНД (Молдова - на 7,9%), в проголошені нашим чи не головним стратегічним партнером США (на 11,9%), в інші країни G-20 (Італія - на 8,0%, Індія - на 7,0%, Саудівська Аравія - на 0,6%), на великі ринки, що розвиваються (В'єтнам - на 27,7%).

Всього за рік частка в загальних обсягах експорту «продуктів рослинного походження» зросла з 20,9% до 25,8%, мінеральної сировини - з 9,2% до 9,7%, в той час як частка продукції машинобудування впала з 9,8% до 8,9% (у тому числі електромашинобудування - з 6,2% до 5,5%). Частка експорту деревини (2,8%) в 1,6 рази перевищує частку експорту авіа-, судно-, автомобілебудування і ракетно-космічної галузі (1,8%).

Загальний обсяг кредитів в економіку за 2019 р. впав, при чому кредитування бізнесу скорочується значними темпами. За даними Національного банку України, в грудні 2019 р. кредити резидентам в гривні становили 613,7 млрд. грн., що на 0,3 млрд. грн. менше ніж в грудні 2018 р. кредити в валюті - 15,1 млрд. дол. США, що на 1,5 млрд. дол. США або на 9% менше, ніж в грудні 2018 р. При цьому кредити бізнесу (нефінансовим корпораціям) в гривні за минулий рік скоротилися на 35,6 млрд. грн. або на 7,5% (до 440 млрд. грн.), у валюті - на 0,9 млрд. дол. США або на 6%. Кредити до ВВП стиснулися з 30% до 24,5%. Тенденції до скорочення кредитного портфеля бізнесу тривають і в січні 2020 р.: кредити в гривні додатково скоротилися на 14,9 млрд. грн., у валюті - на 0,2 млрд. дол. США.

Справжні наміри Уряду - скоротити кількість субсідіантів за рахунок дискримінаційної верифікації згідно з прийнятим в грудні спеціальним законом, змусити вже з наступного опалювального сезону збільшити обов'язковий платіж для одержувачів субсидій з 15% до 20% від їх доходу, для чого в Бюджеті-2020 передбачено зменшення на 13,5% фінансування субсидій. Наслідком відмови від обіцянок справедливих і доступних тарифів стали рекордні борги за комунальні послуги.

Так, борги на початок 2020 року досягли (з урахуванням електроенергії) 63,7 млрд. грн. - і це близько до історичного антирекорду лютого-березня 2019 року (69,2-69,4 млрд. грн.). Населення не оплатило у 2019 році 6,1% спожитих послуг, що оцінюються сумарно в 8 млрд. грн. Особливо складна ситуація - на сході країни, де жителі Луганської області змогли оплатити за 74,1% спожитих комунальних послуг, Донецькій - за 78,6%.

Борги по окремих послугах продовжували рости вкрай небезпечними темпами (опалення та гаряча вода - + 21,1%, утримання будинків - + 25,4%, холодна вода і водовідведення - + 34,7%, вивезення побутових відходів -

+46,8 %).

У 2019 р. прожитковий мінімум, встановлений в Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», залишався майже вдвічі (у 1,85 рази) нижче фактичного, який розраховується Міністерством соціальної політики на основі встановленого споживчого кошика та індексу цін. На грудень 2019 р. різниця склала 1 720 грн. (2 027 грн. - Держбюджет і 3 737 грн. - Мінсоцполітики).

Відбувається погіршення якості та доступності медицини і освіти. Україна залишається однією з лідерів (2-я після Росії) за рівнем захворюваності на ВІЛ/СНІД і увійшла в ТОП-5 країн з найбільш високим рівнем захворюваності на туберкульоз.

Не відбулося суттєвих позитивних зрушень в системі державних закупівель, в тому числі для лікування ВІЛ / СНІД та туберкульозу, незважаючи на те, що на державні закупівлі ліків у 2019 році було виділено рекордну за останні 6 років суму - 6,57 млрд. грн. (у 2018 році - 5,9 млрд. грн.). Громадські організації постійно повідомляли про затримки і нестачі препаратів на місцях.

Анонсованого підвищення заробітних плат в медичній галузі не відбулося. У 2019 р. працівники охорони здоров'я отримували зарплату 7 087 грн. (67,5% від середньої по економіці). Але і ці зарплати вчасно не виплачуються. Заборгованість з охорони здоров'я на кінець 2019 р. склала 17,6 млн. грн., збільшившись за рік на 25,1%.

Уряд відзвітував, що створено додатково 139 опорних шкіл. Це означає, що малокомплектні школи продовжують закриватися. При скороченні мережі нарощується проблема доставки дітей до новостворених опорних шкіл. В Україні майже 350 тис. дітей живуть на відстані більше 3 км. від шкіл і потребують довезення. При цьому програмою «Шкільний автобус» охоплено лише 290 тис. дітей. Проблема особливо гостра для сільської місцевості (в т.ч. для ОТГ). Тільки в 3-х регіонах програма покриває 100% потреби сільських дітей в довозі при середньому показнику 89,8%. Уряд відзвітував, що спільно з місцевою владою придбано 387 шкільних автобусів, але навіть їх наявність не вирішує проблему кардинально.

Нікуди не поділися розбиті дороги, які потребують термінового ремонту, особливо в ОТГ. Наприклад, в незадовільному стані дороги в Дніпропетровській області - 1 070,11 км, з них в ОТГ - 661,11 км (61,8%), Житомирській області - 518,9 км, з них в ОТГ - 414,0 (79 , 8%), Чернігівській - 352 км, з них в ОТГ - 268 км (76,1%), Сумській - 481,7 км, з них в ОТГ - 316,8 (65,8%).

Підвищення зарплат вчителям також відклали до 2021 року (в 2020 р. разову надбавку отримають лише молоді вчителі), як результат, матеріальне становище основного контингенту вчителів у 2020 р. не покращиться. Середня зарплата в сфері освіти у 2019 р. становила 8 135 грн. (77,5% від середньої по економіці), а заборгованість по виплатах на кінець року досягла 13,3 млн. грн., збільшившись за рік в 2,5 рази.

Важливим також є і те, що відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 712 (далі – Регламент Кабінету Міністрів України), Кабінет Міністрів планує свою роботу на основі та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, для чого розробляє і затверджує щорічний План дій щодо виконання зазначеної Програми, Основні напрями економічної політики України, розробляє і подає на розгляд Верховної Ради проєкт Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, проєкти загальнодержавних програм, планує свою нормотворчу діяльність, у тому числі з розроблення проєктів регуляторних актів.

Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-ІХ було прийнято Програму діяльності Кабінету Міністрів України на 5-ти річний термін (далі – Програма).

Відповідно до частини першої статті 228 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада один раз на рік розглядає звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання схваленої нею Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності подається Кабінетом Міністрів України у 45-денний строк після закінчення календарного року.

Частиною четвертою зазначеної статті Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» встановлено, що щорічний звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України не пізніш як за 15 днів, а позачерговий звіт - не пізніш як за три дні до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради передається комітетам, а також надається народним депутатам.

Процедура підготовки звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України передбачена главою 9 Регламенту Кабінету Міністрів України.

Відповідно до її положень, матеріали до щорічного звіту Кабінету Міністрів про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів готують міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації та подають їх до 30 січня поточного року Мінекономіки.

Координацію роботи з підготовки звіту, надання методичної допомоги, узагальнення відповідних матеріалів здійснює Мінекономіки.

Кабінет Міністрів затверджує на своєму засіданні звіт та подає його протягом 45 днів після закінчення календарного року Верховній Раді.

Відповідно до матеріалів проєкту порядку денного засідання Кабінету Міністрів України 12 лютого 2020 року було включено та затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України відповідний Звіт.

У свою чергу Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році був підготовлений не Міністерством економіки України, як це передбачено вимогами Регламенту Кабінету Міністрів України, а ТОВ «МАГОНОВА І ПАРТНЕРИ» відповідно до Договору №24-26 від 13 лютого 2020 року №24-26, замовником якого виступив господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Предметом даного договору є надання ТОВ «МАГОНОВА І ПАРТНЕРИ» послуг із підготовки та публічної презентації звіту про хід і результати виконання Програми, з оплатою даної послуги у сумі 84 000 грн.

У специфікації надання послуг, що є додатком №1 до вищезазначеного договору пунктом 2 встановлено, що Виконавець здійснює комунікацію з міністерствами (збір даних).

Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році опублікований на сайті Верховної Ради України 17 лютого 2020 року.

У зв’язку з цим, можна зробити висновок, що звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України підготовлено організацією, яка не відноситься до центральних органів виконавчої влади, тобто з порушенням процедури, передбаченої Регламентом Кабінету Міністрів України, в частині суб’єкта його підготовки.

2. Мета і завдання прийняття акта

Проєкт Постанови Верховної Ради України спрямований на визнання звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році незадовільним.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту акта

Проєктом Постанови Верховної Ради України пропонується визнати незадовільним звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році

4. Стан нормативно-правової бази

Конституція України, Закони України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Кабінет Міністрів України», постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 712 «Про Регламент Кабінету Міністрів України».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проєкту Постанови Верховної Ради України не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проєкту акта

Прийняття проєкту Постанови дозволить уникнути подальшого погіршення ситуації в соціально-економічній сфері держави.

Народний депутат України