Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

До законопроекту за реєстр.

№ 2730-1 від 31.01.2020 р.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 3 червня

2020 року (протокол № 39) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу

України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо

конкуренційно-антимонопольної реформи (реєстр. № 2730-1 від

31.01.2020 р.), внесений народним депутатом України Павлюком М.В.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є

гармонізація вітчизняного законодавства у сфері діяльності державної

системи розвитку та захисту конкуренції, а також підвищення прозорості та

ефективності діяльності Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/

шляхом, зокрема, реформування системи притягнення до відповідальності за

антиконкурентні узгоджені дії, приведення у відповідність порогових значень,

що використовуються для визнання суб’єкта господарювання таким, що

займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до окремих

положень законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про

захист економічної конкуренції», якими, серед іншого, передбачити таке:

виключення з переліку повноважень Комітету повноваження зі

здійснення контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання

/внесено зміни до відповідних положень зазначених законів/. У зв’язку з чим,

виключено стягнення плати для відшкодування витрат, пов’язаних із

розглядом Комітетом відповідних заяв /виключено абзац третій частини

другої статті 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

скасування стягнення пені за прострочення сплати штрафу /виключено

частину п’яту статті 56 Закону України «Про захист економічної

конкуренції», у якій передбачено нараховування пені у розмірі 1,5% від суми

штрафу/.

Крім того, законопроектом передбачається внести зміни до частини

першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України (в якій

визначається строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного

2провадження), змінивши установу, яка розглядає такі справи, з суду на Вищий

суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його

реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Належить відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 34

Закону України «Про захист економічної конкуренції» і частини четвертої

статті 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» плата для

відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, зараховується до

спеціального фонду Державного бюджету України (як власні надходження

Комітету) і використовується на потреби Комітету та його територіальних

відділень (зокрема на матеріально-технічне забезпечення, створення та

розвиток інформаційно-аналітичної бази). Згідно з частиною дев’ятою

статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми

стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, поряд з тим

згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України

кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до

закону, належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, скасування плати для відшкодування витрат,

пов’язаних із розглядом заяв про надання дозволу на узгоджені дії, може

призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету,

разом з тим, виключення повноваження Комітету зі здійснення контролю за

узгодженими діями суб’єктів господарювання не потребуватиме видатків

державного бюджету, що здійснюються за рахунок вищезазначеної плати.

Поряд з тим, скасування пені може призвести до зменшення доходів

загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з

державного бюджету на збільшення чисельності працівників Вищого суду з

питань інтелектуальної власності (в тому числі суддів) для виконання

додаткових повноважень, а скасування пені за кожен день прострочення

сплати штрафу за рішенням Комітету може призвести до зменшення

надходжень загального фонду державного бюджету, проте оцінити вплив

законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність

необхідних для розрахунку даних. Мінфін також відмічає, що відповідно до

Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді

визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою

радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків,

визначених у законі про Державний бюджет України на утримання судів та

оплату праці суддів, тому через відсутність вихідних даних Мінфін

позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових

видатках (при цьому введення однієї додаткової посади судді разом з

помічниками потребує додаткових видатків в обсязі щонайменше 6,1 млн грн

на рік).

3До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої

статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не

узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України

щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

За підсумками розгляду законопроекту прийнято рішення: законопроект

матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків

державного бюджету на функціонування Вищого суду з питань

інтелектуальної власності залежно від стану здійснення таким органом заходів

щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також

може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати

санкцій (пені) залежно від практики застосування даної законодавчої

ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він

має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року –

не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від

часу прийняття закону).

Заступник Голови Комітету О.М. Трухін

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ТРУХІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA10400000095AB1900C07F7401

Дійсний до: 31.03.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/66782 від 04.06.2020