Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

До законопроекту за

реєстр. № 2730 від 14.01.2020 р.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 3 червня

2020 року (протокол № 39) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу

України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо

конкуренційно-антимонопольну реформу (реєстр. № 2730 від 14.01.2020 р.),

внесений народними депутатами України Буймістер Л.А., Підласою Р.А.,

Наталухою Д.О. та іншими.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект передбачає

проведення конкуренційно-антимонопольної реформи, яка має на меті

підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної

конкуренції, як рушійної сили розвитку економіки України. Положеннями

законопроекту пропонується, серед іншого, таке:

1) у системі Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/

утворюється Комісія (Комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства

у сфері публічних закупівель у складі трьох Уповноважених з розгляду скарг

про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є членами

Комісії (Комісій) та не є державними уповноваженими Комітету. Такі

уповноважені призначаються Президентом України за поданням Прем’єр-

міністра України за результатами проведеного конкурсу (за необхідності

кількість зазначених уповноважених може бути збільшена на підставі

пропозицій Голови Комітету). Серед повноважень Комісії (Комісій) з розгляду

скарг передбачено, зокрема, ведення єдиного відкритого Державного реєстру

суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення

порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій в публічних

закупівлях /внесено зміни до частини шостої (сьомої) статті 6 Закону

України «Про Антимонопольний комітет України» та передбачено нову

статтю 6-1 у цьому Законі/;

2) передбачається розширення повноважень Комітету виданням нового

документу (наказу про примусове стягнення штрафу), що матиме силу

виконавчого документа та видаватиметься після закінчення строку

оскарження рішення Комітету щодо накладання штрафу та спливу строку

2сплати такого штрафу у добровільному порядку /доповнено частину першу

статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» новим

пунктом 16 та викладено у новій редакції частину шосту статті 56 Закону

України «Про захист економічної конкуренції»/;

3) покладається на Вищий суд з питань інтелектуальної власності

повноваження щодо розгляду позовів, заяв і скарг у зв’язку із застосуванням

конкуренційного законодавства (окрім оскарження рішень Комітету у сфері

розгляду скарг про порушення законодавства про публічні закупівлі),

зважаючи на таке зазначений суд перейменовується на Вищий суд з питань

інтелектуальної власності та економічної конкуренції /внесено зміни до

частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України,

пункту 15 частини першої і частини четвертої статті 7 та частини першої

статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а

також внесені зміни до відповідних положень Закону України «Про захист

економічної конкуренції»/;

4) збільшується плата для відшкодування витрат, пов’язаних із

розглядом заяв /внесено зміни до частини другої статті 34 Закону України

«Про захист економічної конкуренції»/, а саме пропонується визначити її в

таких розмірах: із заяв про надання дозволу на концентрацію – у розмірі

4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 1200/,

якщо заява про надання дозволу на концентрацію підлягає розгляду за

спрощеною процедурою – у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян /немає відповідної чинної норми/, а в разі сплати суми збору

за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі

1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 880/; із

заяв про надання дозволу на узгоджені дії – у розмірі 1500 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян /чинна норма – 600/, а в разі сплати суми збору за

надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі

1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 280/; із

заяв про надання висновків – у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян /чинна норма – 320/;

5) передбачається запровадження штрафів за новими видами можливих

порушень конкуренційного законодавства /внесено зміни до статті 50 Закону

України «Про захист економічної конкуренції» і відповідно до частини другої

статті 52 цього Закону/, а саме: за порушення відповідачами строку

запровадження конкуренційної комплаєнс-програми накладається штраф у

розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за

невиконання відповідачами рішення органу Комітету щодо запровадження

стосовно цих осіб конкуренційної комплаєнс-програми – штраф у розмірі

20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за невиконання

відповідачами положень запровадженої комплаєнс-програми – штраф у

розмірі 15 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за повторне

вчинення вищезазначених дій – штраф у розмірі 30 тисяч неоподаткованих

мінімумів доходів громадян.

3Поряд з тим, змінами до статті 164-3 Кодексу України про

адміністративні правопорушення передбачається накладення штрафу: за

невиконання рішення Комітету щодо запровадження суб’єктом

господарювання конкуренційної комплаєнс-програми, порушення строку

запровадження конкуренційної комплаєнс-програми, невиконання положень

запровадженої комплаєнс-програми – від 5 тисяч до 10 тисяч неоподаткованих

мінімумів громадян, а за повторне вчинення таких дій – від 10 тисяч до

20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

6) запроваджується новий механізм врегулювання спорів у справах про

порушення конкуренційного законодавства /передбачено нову статтю 46-1

Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно частину

восьму статті 52 цього Закону/, зокрема істотною умовою укладання Угоди

з цього питання є зменшення розміру штрафу (що орган Комітету повинен був

визначити у разі незастосування дій щодо врегулювання спору та при

прийнятті рішення у справі): до 50% – у разі врегулювання спору до складання

подання з попередніми висновками; до 20% – у разі врегулювання спору після

складання подання з попередніми висновками, але до прийняття рішення про

накладання штрафу по суті справи; на 10% – у разі врегулювання спору до

прийняття рішення у справі.

Крім того, передбачається порядок зменшення розміру штрафів за

надання доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій /передбачено

нову статтю 52-2 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

7) скасовується стягнення пені за прострочення сплати штрафу

/викладено у новій редакції статтю 56 Закону України «Про захист

економічної конкуренції», у якій виключено чинну частину п’яту, що

передбачає нараховування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу/;

8) збільшуються штрафні санкції за:

а) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування,

органів адміністративно-господарського управління та контролю –

накладення штрафу у розмірі від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян /внесено зміни до статті 166-3 Кодексу України про

адміністративні правопорушення/;

б) неподання інформації або подання її в неповному обсязі Комітету,

його територіальному відділенню у встановлені строки або подання

недостовірної інформації посадовими особами вищезазначених органів –

накладення штрафу від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян; створення перешкод працівникам Комітету, його територіальних

відділень у проведенні перевірок, а також у проведенні огляду, вилученні

майна, предметів, документів чи інших носіїв інформації посадовими особами

вищезазначених органів, а також власниками, керівниками, уповноваженими

особами та працівниками суб’єктів господарювання, об’єднань – накладення

штрафу від 2 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян; дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано

адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – накладення

4штрафу від 5 тисяч до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян /викладено в новій редакції статтю 166-4 Кодексу України про

адміністративні правопорушення/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його

реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Належить відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 34

Закону України «Про захист економічної конкуренції» і частини четвертої

статті 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» плата для

відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, зараховується до

спеціального фонду Державного бюджету України (як власні надходження

Комітету) і використовується на потреби Комітету та його територіальних

відділень (зокрема на матеріально-технічне забезпечення, створення та

розвиток інформаційно-аналітичної бази). Згідно з частиною дев’ятою

статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми

стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, поряд з тим

згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України

кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до

закону, належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, збільшення плати для відшкодування витрат,

пов’язаних із розглядом заяв, може призвести до збільшення доходів

спеціального фонду державного бюджету, а скасування пені – зменшення

доходів загального фонду державного бюджету, при цьому збільшення

розмірів штрафів та запровадження штрафів за новими можливими видами

порушень – може призвести до збільшення доходів загального фонду

державного бюджету від сплати відповідних штрафів, проте при практичному

застосуванні даної законодавчої ініціативи належить брати до уваги

положення щодо можливості зменшення розміру штрафу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з

державного бюджету на:

збільшення чисельності працівників Вищого суду з питань

інтелектуальної власності (в тому числі суддів) для виконання додаткових

повноважень – через відсутність вихідних даних Мінфін позбавлений

можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках

(відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість

суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням

з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах

видатків, визначених у законі про Державний бюджет України на утримання

судів та оплату праці суддів, при цьому введення однієї додаткової посади

судді разом з помічниками потребує додаткових видатків в обсязі

щонайменше 6,1 млн грн на рік);

створення в системі органів Комітету Комісії (Комісій) з розгляду

скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель – згідно з

положеннями законопроекту оплата праці Уповноважених з розгляду скарг

5встановлюється на рівні оплати праці державних уповноважених Комітету,

таким чином створення зазначеної Комісії у складі трьох уповноважених

потребуватиме додатково близько 2,1 млн грн на рік;

забезпечення ведення Комітетом єдиного відкритого Державного

реєстру суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за

вчинення правопорушення у сфері публічних закупівель, – через відсутність

вихідних даних щодо затрат на розробку, впровадження та ведення такого

Реєстру Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг

потреби у додаткових видатках.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне

обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету

для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини

першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91

Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, за

виключенням окремих положень, яким визначені інші дати набрання

чинності) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу

України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники

бюджету.

За підсумками розгляду законопроекту прийнято рішення: законопроект

матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків

державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету

України і Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також може

призвести до зміни показників доходів державного бюджету від сплати

санкцій (штрафів, пені) залежно від кількості виявлених правопорушень та до

збільшення доходів державного бюджету від плати для відшкодування витрат,

пов’язаних із розглядом заяв, залежно від практики застосування відповідних

положень даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного

закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня

2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або

1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Заступник Голови Комітету О.М. Трухін

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ТРУХІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA10400000095AB1900C07F7401

Дійсний до: 31.03.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/66784 від 04.06.2020