Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права на правосудний вирок особам, які до набрання чинності цим Кодексом були засудженні до покарання у вигляді довічного позбавлення волі)

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні 11 листопада 2020

року (протокол № 48) на виконання доручення Голови Верховної Ради України

Разумкова Д.О. розглянув проект Закону України «Про внесення змін до

Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення права на

правосудний вирок особам, які до набрання чинності цим Кодексом були

засудженні до покарання у вигляді довічного позбавлення волі» (реєстр. № 3078),

внесений народним депутатом України Власенком С.В.

Проектом пропонується запровадити на національному рівні тимчасовий

механізм перегляду вироків у кримінальних справах, якими особи були

засуджені до довічного позбавлення волі внаслідок істотного порушення

конституційних прав та неправильного застосування закону України про

кримінальну відповідальність на підставі Кримінально-процесуального кодексу

України 1960 р. без достатньої доказової бази і досі відбувають покарання.

Для цього Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.

доповнюється новою главою 341, відповідно до якої:

- таке провадження здійснюватиметься за скаргою, яку має право подати

засуджений або його захисник чи законний представник з таких підстав:

1) у вироку для підтвердження винуватості засудженого або спростування

його показань чи встановлення інших обставин, які впливають на оцінку

допустимості доказів, їх достовірність, а також на кваліфікацію злочину або вид

чи розмір призначеного судом покарання, зроблено посилання на:

а) докази, отримані з істотним порушенням прав та свобод людини,

гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами,

згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які

інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного

порушення прав та свобод людини;

б) показання (пояснення, явку з повинною) свідка, який надалі був

визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цій справі;

в) показання (пояснення, явку з повинною), отримані слідчим,

прокурором від учасника процесу, який у подальшому не підтвердив такі

показання у судовому засіданні, відмовився від них чи взагалі не був допитаний

судом у цій справі;

2) суд неправильно застосував положення закону України про

кримінальну відповідальність, зокрема, неправильно кваліфікував подію

злочину або неправильно визначив (не визначив) характер та ступінь участі

засудженого у вчиненні групового злочину;

3) призначене засудженому покарання є явно несправедливим через свою

суворість, зокрема, неспівмірне з характером та ступенем участі засудженого у

вчиненні групового злочину, або покарання у виді довічного позбавлення волі

призначене без обґрунтування щодо неможливості призначення позбавлення

волі на певний строк;

4) вирок чи викладені у ньому висновки суду не відповідають практиці

Верховного Суду (Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з

розгляду цивільних і кримінальних справ, Пленуму Верховного Суду України)

чи Європейського суду з прав людини;

5) встановлення міжнародним органом, установою, чия компетенція

визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при

вирішенні цієї справи судом.

Перегляд вироків здійснюватимуть апеляційні суди за обов'язковою

участю захисника. Верховний Суд виступатиме в якості касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджуватиме докази за процедурою,

передбаченою чинним КПК України. Проте, допустимість доказів

визначатиметься положеннями законодавства, які діяли на момент отримання

доказів.

Проектом передбачений строк для подання скарг 12 місяців, та 3 місяці для

їх розгляду судом, подання скарги не зупиняє виконання вироку.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило ряд зауважень до законопроекту, та вважає, що законопроект

доцільно відхилити

Заслухавши інформацію членів Комітету, з’ясувавши позицію

Національної поліції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини, Верховного Суду, які не підтримують положення законопроекту,

всебічно обговоривши питання, Комітет з питань правоохоронної діяльності

рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту третього частини

першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України

«Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо

забезпечення права на правосудний вирок особам, які до набрання чинності цим

Кодексом були засудженні до покарання у вигляді довічного позбавлення волі»

(реєстр. № 3078) повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на

доопрацювання.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради

України визначено Голову комітету – народного депутата України

Монастирського Д.А.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної

Ради України та проект постанови Верховної Ради України з цього питання

додаються.

Голова Комітету Д. Монастирський

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Монастирський Денис Анатолійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000ACDE2E00E7788200

Дійсний до: 16.03.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2020/208263 від 11.11.2020