Проєкт Закону про залізничний транспорт України

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань транспорту та інфраструктури

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

на проекти законів України

«Про залізничний транспорт України» (реєстр. № 1196 від 29.08.2019 р.)

та

«Про залізничний транспорт України» (реєстр. № 1196-1 від 06.09.2019 р.)

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури на своєму

засіданні 10.04.2024 (протокол № 83) розглянув проект Закону України «Про

залізничний транспорт України», реєстр. № 1196 від 29.08.2019 (доопрацьований

06.09.2019), поданий народним депутатом України Величковичем М. Р. та

іншими народними депутатами України (далі – законопроект № 1196), та проект

Закону України «Про залізничний транспорт України», реєстр. № 1196-1 від

06.09.2019, поданий народними депутатами України Кісєлем Ю. Г.,

Тищенком М. М. (далі – законопроект № 1196-1).

Основною метою законопроектів № 1196 та № 1196-1, відповідно до

пояснювальних записок до них, є підвищення ефективності функціонування

залізничного транспорту, лібералізація у цій сфері та створення умов для

розвитку конкурентного середовища на ринку залізничних перевезень.

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс

України, Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Кодекс

України про адміністративні правопорушення, закони України «Про

ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та

Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми

державами-членами, з іншої сторони», «Про транспорт», «Про особливості

утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального

користування», «Про залізничний транспорт», «Про Кабінет Міністрів України»,

«Про управління об’єктами державної власності», «Про природні монополії»,

«Про ціни і ціноутворення», «Про ліцензування видів господарської діяльності»,

«Про страхування» та інші законодавчі акти.

Законопроекти № 1196 та № 1196-1 розроблені з урахуванням актів права

ЄС у цій сфері та необхідні для реформування залізничного транспорту України.

Згідно з Додатком XXXIІ (підрозділ «Залізничний транспорт») до Глави 7

«Транспорт» Розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» до Угоди про

асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,

2

Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з

іншої сторони (далі – Угода про асоціацію) Україна має зобов’язання

імплементувати в національне законодавство положення таких актів права ЄС:

-Директиви Ради 91/440/ЄЕС від 29 липня 1991 року про розвиток

залізниць Співтовариства;

-Директиви Ради 95/18/ЄС від 19 червня 1995 року про

ліцензування залізничних підприємств;

-Директиви 2001/14/ЄС Європейського Парламенту та Ради від

26 лютого 2001 року про розділення пропускної здатності залізничної

інфраструктури і стягнення зборів за користування залізничною

інфраструктурою;

-Директиви 2004/49/ЄС Європейського Парламенту та Ради від

29 квітня 2004 року про безпеку залізниць у Співтоваристві;

-Директиви 2007/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради від

23 жовтня 2007 року про сертифікацію машиністів локомотивів та поїздів в

залізничній системі Співтовариства;

-Директиви 2008/57/ЄС Європейського Парламенту та Ради від

17 червня 2008 року про інтероперабельність залізничної системи в межах

Співтовариства;

-Директиви Ради 92/106/ЄЕС від 7 грудня 1992 року про встановлення

спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між

державами-членами;

-Регламенту (ЄС) № 1370/2007 Європейського Парламенту та Ради

від 23 жовтня 2007 року про громадські пасажирські перевезення залізничним

та автомобільним транспортом;

-Регламенту (ЄС) № 1371/2007 Європейського Парламенту та Ради

від 23 жовтня 2007 року про права та обов’язки пасажирів, які користуються

залізничним транспортом;

-Регламенту (ЄС) № 913/2010 Європейського Парламенту та Ради від

22 вересня 2010 року стосовно Європейської залізничної мережі для

конкурентоздатності вантажних перевезень;

-Регламенту Ради (ЄЕС) № 1192/69 від 26 червня 1969 року про

спільні правила стандартизації звітності підприємств залізничного транспорту.

Крім виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію,

законопроекти також спрямовані на реалізацію Національної транспортної

стратегії до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 30.05.2018 № 430-р.

Законопроектами пропонується визначити правові, організаційні та

соціально-економічні засади функціонування залізничного транспорту України,

передбачивши, зокрема:

-допуск приватних перевізників для надання послуг з перевезення

залізничним транспортом, відокремлення діяльності оператора інфраструктури

та перевізника;

3

-забезпечення недискримінаційного та рівноправного доступу до

послуг інфраструктури;

-запровадження вільних тарифів на перевезення, збереження

державного регулювання тарифів на обов’язкові послуги доступу до

інфраструктури;

-зміну системи державного управління на залізничному транспорті;

-впровадження системи безпеки руху на залізничному транспорті.

Ці законопроекти презентують нову модель ринку залізничних перевезень,

подібну до європейських залізничних систем, у тому числі визначають основні

вимоги, обов’язки та права оператора інфраструктури, перевізника, основні

вимоги до залізничного рухомого складу, основи діяльності операторів

залізничного рухомого складу та володільців під’їзних колій, встановлюють

правові основи технічного регулювання для забезпечення інтероперабельності

(здатності залізничного транспорту підтримувати безпечний рух), визначають

новий підхід до забезпечення суспільно важливих перевезень пасажирів.

Разом з цим, законопроектами пропонується внести зміни до деяких актів

законодавства в сфері залізничного транспорту щодо приведення їх у

відповідність із новою редакцією Закону про залізничний транспорт України.

Прийняття Закону про залізничний транспорт України, як передбачається,

дозволить створити організаційні, правові та економічні основи для

функціонування конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та

підвищення ефективності управління, вдосконалення організаційно-правових та

економічних засад ринку залізничних перевезень, покращення якості та

доступності послуг перевезень залізничним транспортом.

Згідно з прикінцевими положеннями законопроектів № 1196 та № 1196-1

Закон про залізничний транспорт України набирає чинності через один рік з дня

опублікування, а чинний на сьогодні Закон України «Про залізничний

транспорт» втрачає чинність з моменту набрання чинності новим Законом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

надало свої висновки від 30.10.2019, де в цілому не заперечує щодо прийняття

законопроектів № 1196 та № 1196-1 у першому читанні за основу. Водночас, з

приводу окремих положень законопроектів висловило міркування, які можуть

бути враховані при подальшому доопрацюванні.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у висновках від

07.11.2019 зазначив свої рішення, відповідно до яких законопроекти № 1196 та

№ 1196-1 матимуть вплив на показники бюджету (можуть зменшувати

надходження державного бюджету і збільшувати видатки державного та

місцевих бюджетів). Комітет з питань бюджету рекомендував Комітету з питань

транспорту та інфраструктури:

при опрацюванні законопроекту № 1196 врахувати необхідність

приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 40 частини першої

статті 1, частини п’ятої статті 6 частини шостої статті 8, частини першої та другої

статті 9) у відповідність до вимог статті 95 Конституції та статей 2, 4, 13, 23, 29,

4

30, 48, 91 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні

Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів

України до цього законопроекту № 1196;

при опрацюванні законопроекту № 1196-1 врахувати необхідність

приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 42 частини першої

статті 1, частини тринадцятої статті 8, частини першої та другої статті 10) у

відповідність до вимог статті 91 Бюджетного кодексу України, про що

зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку

Міністерства фінансів України до законопроекту № 1196-1.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у

висновках від 18.12.2019 щодо результатів здійснення антикорупційної

експертизи законопроектів № 1196 та № 1196-1 зазначив рішення, що у вказаних

проектах актів не виявлено корупціогенних факторів – проекти актів

відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з

Європейським Союзом у висновках від 15.01.2020 зазначив, що законопроекти

№ 1196 та № 1196-1 за своєю метою не суперечать міжнародно-правовим

зобов’язанням України, однак, не в повному обсязі враховують положення

Директив 2004/49/ЄС, 91/440/ЄЕС, 2008/57/ЄС, 2007/59/ЄС, 95/18/ЄС, і

рекомендував врахувати зазначені у висновках зауваження при доопрацюванні

законопроектів.

Міністерство інфраструктури України у листі від 16.09.2019

№ 10230/47/10-19 зазначало, що підтримує прийняття законопроекту № 1196-1

та не підтримує прийняття законопроекту № 1196. Разом з цим,

Мінінфраструктури вказало такі переваги проекту № 1196-1 як розподіл

інфраструктури на інфраструктуру стратегічного значення та загального

користування, деталізація положень законопроекту стосовно використання

коштів інвестиційної складової, порядку формування тарифу, планування

розвитку залізничного транспорту, розподілу повноважень між органами

управління залізничним транспортом.

Зауваження та пропозиції до законопроектів № 1196 та № 1196-1 також

надали Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

України (лист від 18.12.2019 № 3803-01/54762-01), Міністерство юстиції

України (лист від 19.09.2019 № 34518/1017-1-19/8.1.1), Міністерство фінансів

України (лист від 23.09.2019 № 06040-02-10/23824), Антимонопольний комітет

України (лист від 18.09.2019 № 130-29/01-11822), АТ «Укрзалізниця» (листи від

24.09.2019 № Ц/7-27/1803-19 та від 28.10.2019 № А-08/17), ДУ «Інститут

економіки та прогнозування» НАН України (лист від 26.09.2019 № 135-13/644),

Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників України (листи від

11.11.2019 № 565/04 та від 03.09.2020 № 309/04), Вільна профспілка машиністів

України (лист від 16.09.2019 № 043/074), Американська торгівельна палата в

Україні (лист від 18.09.2019 № 19-509).

5

Державна служба України з безпеки на транспорті та Державна служба

України з надзвичайних ситуацій повідомили про відсутність пропозицій та

зауважень до законопроектів (листи від 24.09.2019 № 6259/03/15-19 та від

18.09.2019 № 02-13225/263, відповідно).

Слід зазначити, що з часу розробки та внесення до Верховної Ради України

законопроектів № 1196 та № 1196-1 відбулися значні зміни як у законодавстві

України, так і в законодавстві ЄС у цій сфері, які не враховані у законопроектах.

Так, у 2016 році був прийнятий «четвертий залізничний пакет», який

запроваджений у ЄС з 2020 року та складається з 6-ти законодавчих актів,

прийнятих з метою завершення формування єдиного ринку залізничних послуг

у ЄС (так званого «Єдиного європейського залізничного простору»). До цього

пакету входять, зокрема, Директива (ЄС) 2016/797 Європейського Парламенту

та Ради від 11 травня 2016 року про оперативну сумісність (інтероперабельність)

залізничної системи в межах Європейського Союзу (прийнята на заміну

Директиви 2008/57/ЄС, яка включена до Угоди про асоціацію) та Директива (ЄС)

2016/798 Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2016 року про безпеку

на залізничному транспорті (прийнята на заміну Директиви 2004/49/ЄС, яка

також включена до Угоди про асоціацію).

Крім того, у законопроектах вбачається доцільним:

удосконалити термінологічний апарат з метою приведення його у

відповідність з положеннями Директив і Регламентів ЄС і дотримання принципу

правового визначення, відповідно до якого варто уникати неоднозначного

розуміння запропонованих правових норм;

уточнити структуру та функції органів державного управління в цій сфері

з урахуванням актів права ЄС та сучасної системи органів державної влади;

уточнити вимоги до фінансового та організаційного розділення

АТ «Укрзалізниця» – на оператора інфраструктури, пасажирського і вантажного

перевізників та підприємства, відповідальні за технічне обслуговування та

ремонт рухомого складу;

уточнити питання визначення тарифів на доступ до інфраструктури

(сегментування ринку, надання знижок, тощо), тарифів в міжнародному

сполучення (у тому числі транзитних) з огляду на актуальні ринкові умови;

узгодити вимоги щодо безпеки руху на залізничному транспорті,

технічної сумісності (інтероперабельності) залізничної системи України,

технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, видачі відповідних

документів (свідоцтв, сертифікатів та інших) з європейськими вимогами;

переглянути вимоги до організації та фінансування суспільно важливих

перевезень пасажирів залізничним транспортом, що має опиратися на поточні

спроможності органів влади (центральної, місцевої) та окремих громад;

визначити етапи перехідного періоду імплементації норм Закону, після

його прийняття, з урахуванням наявних в нинішніх умовах організаційних,

фінансових, технічних можливостей в усіх суб’єктів впроваджувати ці норми.

6

З огляду на висловлені до законопроектів № 1196 та № 1196-1 зауваження

та пропозиції, необхідність наближення національного транспортного

законодавства до оновленого законодавства ЄС у сфері залізничного транспорту,

а також на реалії та виклики сьогодення, особливості функціонування

залізничного транспорту в умовах воєнного стану та в післявоєнний час тексти

законопроектів потребують суттєвих змін і не можуть бути прийняті у поточних

редакціях.

Ураховуючи викладене та результати обговорення на засіданні, Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення

рекомендувати Верховній Раді України:

1. Проект Закону України «Про залізничний транспорт України», реєстр.

№ 1196 від 29.08.2019, за результатами розгляду в першому читанні відхилити;

2. Проект Закону України «Про залізничний транспорт України», реєстр.

№ 1196-1 від 06.09.2019, за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цих

питань визначено Ковальова А. В. – голову підкомітету з питань залізничного

транспорту Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та

інфраструктури.

Проекти Постанов Верховної Ради України з цих питань додаються.

Голова Комітету Ю.Г. Кісєль