Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань та механізму погашення податкового боргу)

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та

митної політики

До законопроекту за реєстр. № 2666 від 20.12.2019

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

4 березня 2020 року (протокол № 28) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу

України та деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за

несвоєчасну сплату податкових зобов’язань та механізму погашення

податкового боргу) (реєстр. № 2666 від 20.12.2019), поданий народним

депутатом України Козаком Т.Р.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України

та Закону України «Про товарну біржу», згідно з якими, зокрема,

передбачається:

встановити, що не можуть бути використані як джерело погашення

податкового боргу платника податків основні фонди державних, у тому числі

казенних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у

статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, а також

кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом

використання, та кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту

та/або звернення стягнення на які заборонено законом;

встановити, що в податкову заставу підлягають внесенню майно та/або

майнові права платника податків, загальна балансова вартість яких є

достатньою для повного погашення його податкового боргу, а також покриття

витрат, пов’язаних з оцінкою та продажем такого заставленого майна на

прилюдних торгах;

збільшити встановлений мінімальний обсяг (з 5 млн грн до 10 млн грн)

податкового боргу, що виник у результаті несплати грошового зобов’язання

та/або пені, самостійно визначених платником податків, який може

стягуватися за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або

коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його

заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до

суду;

встановити, що при продажу на аукціоні майна, яке перебуває у

податковій заставі, виступає представник контролюючого органу та/або

платника податків, при цьому участь посередників або агентів для організації

такого продажу не дозволяється;

виключити норму, яка передбачає відповідальність платника податків у

вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у разі

несплати узгодженої суми грошового зобов’язання при затримці більше

30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми

грошового зобов’язання (передбачивши єдиний розмір штрафу незалежно від

строків затримки платежів у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

який згідно з чинною нормою застосовується у разі несплати платежів до

30 календарних днів включно);

виключити норму щодо непоширення обмежень (зокрема, не можуть

бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками,

якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари,

включаючи транспортні засоби, та капітальні активи) на майно, яке

відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до

закону.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту допоможе

справедливо та раціонально врегулювати положення, які стосуються

відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, забезпечить

коректний механізм погашення податкового боргу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає,

що внесення запропонованих змін призведе до погіршення платіжної

дисципліни і відповідальності платників податків та ймовірних втрат

бюджету, а також призведе до збільшення кількості звернень до суду, як

наслідок, до збільшення потреби додаткових витрат на сплату судового збору,

однак вплив законопроекту на показники бюджету визначити неможливо,

оскільки автором законопроекту не надано фінансово – економічного

обгрунтування. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його

не підтримує.

Належить також зауважити, що протягом останніх років відбувається

постійний приріст податкового боргу перед державним бюджетом, який за

даними Державної податкової служби України на 01.01.2020 р. становив

104,1 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої

статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91

Регламенту Верховної Ради України.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що законопроект

матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до

зменшення доходів бюджетів від податків та/або штрафних санкцій залежно

від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття

відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше

1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року

(або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Додаток: копія висновку Мінфіну – на 6 стор.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИПідписувач:Арістов Юрій ЮрійовичСертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00

Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/9281 від 10.03.2020