Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону розроблено на виконання статей 193-200, 212-223 частини другої “Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності” Глави 9 Розділу IV “Торгівля та пов’язані з торгівлею питання” Угоди про асоціацію; пунктів 107-113, 121-131 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

2. Цілі і завдання прийняття акта

Проект Закону спрямований на створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, здатної сформувати, реалізувати прозору публічну модель подолання існуючих викликів та ризиків і запропонувати дієві інструменти сфери інтелектуальної власності як стимули для розвитку споріднених економічних та суспільних чинників.

Метою прийняття проекту Закону є узгодження положень законодавства України у сфері охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і торговельні марки з правом Європейського Союзу, та імплементація відповідних положень Угоди про асоціацію.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону передбачається імплементація у національне законодавство положень Директиви 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів, Регламенту (ЄС) № 469/2009 Європейського Парламенту та Ради від 06.05.2009 про сертифікати додаткової охорони для медичних продуктів та Регламенту (ЄС) № 1901/2006 Європейського Парламенту та Ради від 12.12.2006 про медичні продукти для педіатричного використання, Директиви 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня

1998 року про правову охорону промислових зразків, Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року про промислові зразки Співтовариства; Директиви 2008/95/ЄС від 22 жовтня 2008 року Європейського Парламенту та Ради про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок, Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Співтовариства.

Крім того, прогалини правового регулювання охорони прав на промислові зразки створили умови для поширення в Україні явища так званого “патентного троллінгу”. Мова йде про діяльність суб’єктів господарювання, які реєструють промислові зразки на відомі загалу форми виробів, а потім вимагають сплати “роялті” за використання цих об’єктів у комерційних цілях. Відсутність дієвого механізму боротьби з “патентним троллінгом” призводить до зниження інвестиційної привабливості України.

Також слід зазначити, що на міжнародному рівні мета системи правової охорони винаходів та корисних моделей (патентної системи) визначена Всесвітньою організацією інтелектуальної власності Так, патентна система призначена для сприяння інноваціям, поширенню і передачі технологій шляхом надання виключного права перешкоджати іншим особам використовувати запатентований винахід без згоди власника патенту, за умови, що власник патенту в повній мірі розкриває суть винаходу для широкої публіки. Для досягнення цієї мети патентний закон встановлює суворі вимоги, як процедурного, так і матеріально-правового характеру, що забезпечують патентну охорону. Ці вимоги є основою для функціонування патентної системи, так як вони розроблені для того, щоб гарантувати патентну охорону тільки тих винаходів, які “гідні” такої охорони в контексті сприяння інноваціям і задоволення широких громадських інтересів .

Сучасний стан системи правової охорони винаходів та корисних моделей в Україні (патентної системи) характеризується наступними проблемами:

1) винахід, який претендує на правову охорону, має бути результатом винахідницької діяльності (творчої діяльності), а отже відповідати критерію “винахідницький рівень”, насправді отримує “слабшу” правову охорону аніж корисна модель, яка не має відповідати цьому критерію, а отже досить часто не є результатом винахідницької діяльності;

2) корисна модель, права інтелектуальної власності на яку набуваються за спрощеною процедурою, забезпечує недобросовісним заявникам можливість обходу винаходів, права інтелектуальної власності належать третім особам без їх згоди та ускладнює процедуру захисту прав на такі винаходи;

3) корисна модель, права інтелектуальної власності на яку набуваються за спрощеною процедурою, забезпечує можливість недобросовісним власникам забороняти третім особам використовувати очевидні технічні рішення, тобто фактично надає можливість «приватизувати» частину суспільного надбання в різних галузях технологій і в такий спосіб обмежує конкуренцію на ринку, створює фактор росту цін та породжує патентний троллінг;

4) наявність лише двох критеріїв правової охорони (промислова придатність і новизна) ускладнює (а в переважній більшості випадків робить неможливим) визнання недійсними прав інтелектуальної власності на об’єкт, який не є результатом винахідницької діяльності і тим самим фактично порушує права інших осіб на використання очевидних та вже відомих знань в різних галузях технологій;

5) корисна модель, права охорона якій надається відповідно до чинного законодавства України, дискредитує систему правової охорони інтелектуальної власності, сприяючи зменшенню активності науково-технічної творчості. Власники патентів на слабкі, а за часту очевидні рішення, отримують переваги порівняно з власниками патентів на дійсно значні та творчі рішення в різних галузях технологій.

Проблематика полягає у тому, що в Україні однакові результати інтелектуальної діяльності можуть охоронятися як винаходи, так і як корисні моделі. Проте отримання патенту на корисну модель має більше переваг ніж отримання патенту на винахід: 1) менше часових та фінансових витрат; 2) менше вимог патентоздатності, і, як наслідок, вищий рівень охорони такого результату; 3) нижчі ризики визнання прав недійсними.

Як наслідок, співвідношення між зареєстрованими корисними моделями і винаходами в Україні непропорційно високе на користь корисних моделей, у порівнянні з країнам з інноваційною економікою і які мають розвиненішу систему охорони інтелектуальної власності. Велика частка патентів, які видаються без проведення кваліфікаційної експертизи (патенти на корисні моделі) та відсутність процедур “post-grant opposition” призводить до високого рівня зловживань правами інтелектуальної власності, що фактично означає зниження рівня охорони інтелектуальної власності для добросовісних власників прав.

Запропонована модель правової охорони корисних моделей (об’єктом корисної моделі є пристрій, формальна експертиза заявки на корисну модель для видачі патенту, адміністративна процедура визнання недійсними прав на корисну модель) має такі переваги: зберігається можливість швидко отримати патент на корисну модель; встановлюється можливість швидкого припинення активності недобросовісних власників так званих «троллінгових» патентів через адміністративну процедуру визнання недійними прав (в Апеляційній палаті).

Запропонований проект Закону шляхом зміни підходів до патентування корисних моделей створить передумови для активізації винахідницької діяльності в Україні.

Проектом Закону також запропоновані механізми, які сприятимуть досягти баланс інтересів між патентною монополією та правом кожної людини на доступність ліків. Забезпечення населення України доступними ліками є пріоритетом у державній політиці. Неприпустимо, коли в Україні ціни на деякі лікарські засоби в десятки разів перевищують вартість у наших європейських партнерах. За рекомендацію Всесвітньої організації охорони здоров’я запропоновано ряд новацій, які дозволять суттєво зменшити кількість “вічнозелених” патентів. Зазначені зміни повністю відповідають положенням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, зокрема, ст. 8 Угоди ТРІПС.

Проектом Закону також удосконалюється порядок правової охорони прав на торговельні марки, що забезпечить досягненню європейського рівня охорони прав на цей об’єкт права інтелектуальної власності.

Враховуючи наведене, проектом Закону запропоновано, зокрема, такі новації:

щодо винаходів і корисних моделей – розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона; передбачено можливість подання заявок в електронній формі; надається право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід; уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи; розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі); передбачено можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку (“post-grant opposition”);

щодо промислових зразків – додатковий критерій охороноздатності (індивідуальний характер); правова охорона незареєстрованих промислових зразків; подання заявки в електронній формі; можливість поділу заявки; строк чинності прав – не більше 25 років (наразі - 15); змінено вид охоронного документу (з патенту на свідоцтво); можливість досудового скасування свідоцтва в Апеляційній палаті (боротьба з патентним троллінгом);

щодо торговельних марок – подання заявки в електронній формі; уточнено підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки; реєстрація колективної торговельної марки; уточнено порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

У цій сфері суспільних відносин діють Конституція України; Цивільний та Господарський кодекси України, закони України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”; “Про охорону прав на промислові зразки”; “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту в якості закону забезпечить досягнення європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, імплементацію в національне законодавство положень права Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власності, забезпечить прозорість процедур набуття та розпорядження правами інтелектуальної власності, підвищить якість охоронних документів, забезпечить впровадження ефективного механізму захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі боротьби з “патентним троллінгом”, створить передумови для активізації винахідницької діяльності та призведе до покращення інвестиційного клімату в України.

Народні депутати України Іонова М.М.

Геращенко І.В.

Герасимов А.В.

Луценко І.С.

Фріз І.В.

Чийгоз А.З.

Федина С.Р.

Лопушанський А.Я.

Величкович М.Р.

Саврасов М.В.

Кубів С.І.